Якщо чесно, то творчість Франца Кафки мені сподобалася далеко не відразу. Після першого прочитання твори Кафки здалися мені незрозумілими і занадто депресивними. Однак з часом я все-таки дала автору другий шанс і як виявилося не дарма, адже з часом погляди на твори, прочитані раніше, можуть кардинально змінитися. Після другого прочитання, історії, написані Ф.Кафкою викликали у мені справжнє захоплення: мовою автора, настроєм, персонажами та глибокою психологією. Зокрема, одним із моїх улюблених розповідей цього письменника є повість "Перевтілення" яка змушує задуматися про чимало речей, наприклад, чи потрібен ти рідним( і за що вони тебе цінують) або ж чи можливо вижити, коли сутність не підлаштовується у рамки, продиктовані суспільством. Сюжет даної історії розповідає про звичайного юнака-робітника, котрий одного ранку прокидається перетвореним на ... жука. Він намагається зрозуміти що і чому з ним сталося, а також "підлаштуватися" до нового життя. Однак, виявляється його рідня зовсім не спроможна щодня дивитися на юнака, який змінився і ніхто не прагне йому допомогти. Чудова історія, яка підійде для читання холодними зимовими вечорами, коли часу для роздумів більш, ніж достатньо...

На сьогоднішній день найповніше українське видання творів автора, який народився у Австро-Угорщині, жив у Чехій, писав німецькою і походив з юдейської родини. Читав я довго, щось два місяці, що взагалі для мене не характерно. Але вимучений мозок хотів відпочинку і туго сприймав будь яку нову інформація, плюс вічні нарікання на брак часу актуальні. Болісне світосприйняття, викривлена дійсність, десь так як в геометрії Лобачевського, лінії вони паралельні, тільки перетинаються… Зміщена картина світу, сонне марення. Це ніби ти і спиш, і все відбувається, і все логічно, але разом з тим – воно так не є. Це коротка характеристика мого прочитання Кафки. Його світ повністю нереальний, вимарений у важких сновидіннях. Це не жива література практичного досвіду в реальному житті, натомість, це вимріяний світ внутрішніх рефлексій і дій на письмовому столі. І автор його створив сам і написав на папері. Особисто мене чомусь найбільше проперло оповідання «У виправній колонії». Офіцер в закритому колоніальному гарнізоні показує випадковому мандрівнику унікальну машину для покарань. Видно, що ця машина це все його життя, і ставиться він до своєї роботи більш ніж відповідально і з неабияким службовим заповзяттям. Від неї він зрештою і добровільно помирає. Під її лезами, які розвалюються і вже не виконуються свої функції як слід. І чомусь цього офіцера шкода, він все таки виконав свій збочений обов’язок до кінця. Ах так, суть вироку в тому, що машина виколює потроху голками на тілі засудженого ту заповідь, яку він порушив. Поки з нього не витече вся кров. Взагалі вплив Кафки на створення сюрреалізму, як стилю, і багато в чому на літературні процеси 20 століття очевидний. Для того, щоб дещо зрозуміти світ автора, в цю збірку включено щоденники, які дещо прояснюють його хворобливі рефлексії. Так само, тут є «Лист до батька», який дає принаймні ключ до осмислення «Перевтілення» - оповідання, яке десь є візитівкою Кафки (принаймні ми його вивчали в школі). Ну і не можу не похвалитися, що моя колекція серії «Для дорослих» розширюється, що мені як естету також приємно, - хороша ініціатива від моєї улюбленої «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Ги», яку я дуже шаную і яка видає актуальні і найважливіші книжки.

Кафка сьогодні уже прозивне прізвище. Популяризація автора в сьогоденному суспільстві не дивина- конфлікт, абсурдність, асоціальність, страх перед суспільством і його нав'язливих правил, екзистенційна меланхолія уже офіційні супутники кожного в 21 столітті. Що ж ми знаємо про самого автора? Франц Кафка - чех, але писав німецькою. Високий і худий комплексував через свою зовнішність- на мою думку дуже дарма. Прізвище з чеської перекладається як птаха галка - про що сам автор не один раз іронічно згадував. Конфлікт з батьком, що залишив травму його душевному здоров'ю на все життя і мав один з найбільших впливів на творчість Кафки. Чого лише коштують його Лист до батька, або те ж Перевтілення чи Вирок? Невдалі стосунки, розрив заручин. Дружба з Максом Бродом, якому ми завдячуємо друком творів автора по смерті і його щоденників і листів( хоч Кафка в своєму заповіті просив все знищити). Взагалі Франца Кафку можна охарактеризувати не просто як меланхоліка - все його життя, світогляд і творчість - це постійна саморуйнація, це відчай, страх і нерозуміння,неприйняття дійсності, а як слідство - паніка і небажання жити у світі, який йому чужий. Творчість його в цій збірці представлена відривками незакінченого роману, новелами і листом до батька. Свіжість стилю,метафоричність, лаконічність і неперевершені описи внутрішніх переживань на тлі сірої реальності, аскетизм героїв як своїх прототипів,їх закомплексованість і вбиваюча рутинна дійсність - ось основні риси його оповідань. Це яскравий представник екзистенціалізму, геніальний письменник, тонкий і чуттєвий психолог в першу чергу сам для себе неперевершений новеліст. І хоч сенс його творів для багатьох сьогодні схований за витонченою метафоричністю (бо Кафка,це, беззаперечно, високого класу інтелектуальний автор), творчість його займає чинне місце в плеяді світової класики і буде актуальна, допоки є людина як особистість.