Історія - калька з багатьох інших книг (Безсила, Голодні ігри, ДШІТ), до того ж, дуже картонна і однобока калька. Герої абсолютно не пропрацьовані, немає росту чи глибини. Любовна лінія не розвивається, нам авторка просто каже, що "вони кохають один одного", але з розвитку подій цього не могло вийти, бо персонажі не взаємодіють між собою для формування любовної лінії. Останні сторінки навіть не дочитала, не висиачило сил на текст без глибини.

Атмосфера старовинної Англії, магічні елементи, таємничі події й відчуття небезпеки створюють особливий настрій. Читаючи, ніби потрапляєш у готичну казку, де за красивими балами й елегантними сукнями приховуються секрети, змови та небезпечні бажання. Головна героїня мені сподобалася своєю силою і характером. Вона не просто чекає, поки хтось врятує її, а намагається сама знайти вихід із ситуацій, у які потрапляє. У неї є свої страхи і сумніви, але саме через це вона здається живою. Було цікаво спостерігати за її розвитком і тим, як вона поступово розуміє, чого насправді хоче. Романтична лінія в книзі розвивається повільно, але саме це додає їй особливого шарму. Тут більше напруги, поглядів, недомовленостей і поступового зближення, ніж швидких зізнань. Мені сподобалося, що стосунки героїв будуються не лише на потязі, а й на довірі та взаєморозумінні. Що стосується сюжету — він цікавий, хоча місцями трохи повільний. Деякі моменти хотілося б побачити більш розкритими, але загальне враження це не зіпсувало. Найбільше книга бере саме атмосферою і настроєм.