Книга перевершила всі мої очікування! Це дійсно дуже смішно (зауважу: якщо ви – цінитель тонкого англійського гумору). Три англійських джентльмена з песиком Монморансі відправляються в подорож річкою Темзою. Власне ще до початку вояжу, друзі втрапляють в різні кумедні ситуації, не кажучи вже про саму подорож. Попутно чоловіки розповідають байки про те, що траплялося раніше з ними та їх знайомими. Одночасно, не цураються тролити один одного, а будь-яка, навіть найменш дріб'язкова справа, за яку вони беруться, не обходиться без неприємностей. Але то нічого, бо з Гаррісом, Джеромом та Джорджем подорожує Монморансі, витівки якого здатні розсмішити будь-якого читача. Та й у Джерома гумор - те, що треба. Стільки легкості й самоіронії в його анекдотах! В дорозі товариші зіштовхуються з різними «випробуваннями», наприклад, з приготуванням їжі, установкою палатки чи простою греблею веслом))) Та як справжні джентльмени, виходять із ситуації гідно. Взагалі, вважаю - головний посил історії в тому, що не варто вішати ніс, будь-яка подія може обернутися позитивно та принести користь. Подорож в човні Темзою описується в книзі як реальна пригода, на яку наважилися троє джентльменів, але на мій погляд, човен тут - це ще й метафора життя. Тому в канву оповіді вплетені так багато різних історій, зустрічей та подій, роздумів про життя, про людей, про стосунки, про звички й побут англійців того часу. Іронічно, самокритично, в міру відверто, тонко, елегантно. Добротна література з неперевершеним англійським колоритом, де, вважаю, головним є не сюжет, а мова та форма опису конкретних ситуацій і пригод. Окремо варто виділити численні описи пейзажів, ландшафту, а також географічні назви (це такий собі путівник по Темзі 19-го століття), і ще деякі не особливо цікаві факти з їх історії. Комусь вони можуть здатися нуднуватими. Та мені особисто, все сподобалось. Книга мега позитивна, легка, на душі відразу стає затишно та тепло. Її можна перечитувати з будь-якого місця.