Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Її твори відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня авторка досягає в зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці.

До видання ввійшли повісті, оповідання та казки письменниці.