Тріщина це те, що в звичайному розумінні асоціюється з розколом, розломом, розривом. Інакше - в світі поезії. Тут тріщина - це вивільнення енергії, підсвідомої і надсвідомої, прорив за межі мови, вихід в нескінченне. Недарма про поета говорять, що, якщо він талановитий, то змушує звучати слово вище слів. А про хороший поетичний переклад кажуть, що він намагається передати іншою мовою те, що замовчує мова перша.

Вашій увазі пропонуються російські переклади української лірики Ігоря Павлюка - безумовного майстра літературно-філософських тріщин і швів, обвалів і польотів. Ця книга - для тих, хто не боїться зазирнути в безодню, або, як каже сам Ігор Павлюк, зійти з "вертикалі глибини"...