Книга Транзитна культура і постколоніальна травма

5
2
Код товару: 1495873
Формат
Товар бере участь у таких промо:
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті.

Хто такий «лузер» в українській літературі? Як українські автори окреслюють «свою» Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам’яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури?

Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам’ять, розглядає «останнє радянське покоління», яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.

Тамара Гундорова – професорка, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАН України, асоційована дослідниця Українського наукового інституту Гарвардського університету, головна співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, запрошена дослідниця Принстонського університету.

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
272
Доставка
Вказати місто доставки Щоб бачити точні умови доставки
Варіанти оплати
Оплата карткою онлайн (через сервіс LiqPay)
Оплата карткою Зимова єПідтримка/Національний кешбек
Відгуки
5
2
Анастасія
25 жовтня 2025 р
Транзитна культура і постколоніальна травма
Мабуть, це чи не єдина книжка від «Віхоли», яку мені було важко і навіть інколи незрозуміло читати. І це мене засмутило, бо тема здавалась цікавою, а знаючи, що у видавництва навіть книжки на складні теми написані легко і цікаво — я думала, що буде так само і з цією. ⠀ Але виявились, що ні. Ця книга — абсолютно не для мене. Я була не готова до неї. Вона — дуже академічно написана і, як на мене, не розрахована на широку публіку. Було відчуття, ніби я читаю наукову роботу з великою кількістю важких термінів, посилань на праці інших, аналізом. Мені дуже не вистачало простити, пояснень простою мовою, зрозумілих порівнянь. ⠀ Я відчувала, що моїх знань дуже недостатньо і мені було сумно. ⠀ У цілому авторка аналізує культуру, найбільше літературу, у період між двома майданами, яку називає транзитною, через призму трьох тем: постколоніальна травма; посттоталітарна свідомість; постпамʼять. У книзі можна знайти аналіз деяких творів сучасних українських авторів: Сергія Жадана, Оксани Забужко, Ліни Костенко тощо. Тож було б добре, прочитати їхні популярні книжки перед прочитанням цієї праці. ⠀ Особисто мені найбільше сподобалися і найлегше сприймались розділи про аналіз Чорнобильської катастрофи, а також — про різні феномени, як-от: феномен «хворого тіла», феномен лузера та симптом motherphobia. ⠀ У цілому мені важко дати якийсь аналіз книжки, адже я багато чого взагалі не розуміла і дуже важко сприймала інформацію. Тож, на жаль, це точно наразі не «моя» книга. Проте на Goodreads я бачила і хороші відгуки на неї, тож очевидно — що вона непогана, а мені просто бракує знань і підготовки для її читання. Думаю, для літературознавців, культурологів — книга може бути цікава та пізнавальна.
Анастасія
25 жовтня 2025 р
Транзитна культура і постколоніальна травма
Мабуть, це чи не єдина книжка від «Віхоли», яку мені було важко і навіть інколи незрозуміло читати. І це мене засмутило, бо тема здавалась цікавою, а знаючи, що у видавництва навіть книжки на складні теми написані легко і цікаво — я думала, що буде так само і з цією. ⠀ Але виявились, що ні. Ця книга — абсолютно не для мене. Я була не готова до неї. Вона — дуже академічно написана і, як на мене, не розрахована на широку публіку. Було відчуття, ніби я читаю наукову роботу з великою кількістю важких термінів, посилань на праці інших, аналізом. Мені дуже не вистачало простити, пояснень простою мовою, зрозумілих порівнянь. ⠀ Я відчувала, що моїх знань дуже недостатньо і мені було сумно. ⠀ У цілому авторка аналізує культуру, найбільше літературу, у період між двома майданами, яку називає транзитною, через призму трьох тем: постколоніальна травма; посттоталітарна свідомість; постпамʼять. У книзі можна знайти аналіз деяких творів сучасних українських авторів: Сергія Жадана, Оксани Забужко, Ліни Костенко тощо. Тож було б добре, прочитати їхні популярні книжки перед прочитанням цієї праці. ⠀ Особисто мені найбільше сподобалися і найлегше сприймались розділи про аналіз Чорнобильської катастрофи, а також — про різні феномени, як-от: феномен «хворого тіла», феномен лузера та симптом motherphobia. ⠀ У цілому мені важко дати якийсь аналіз книжки, адже я багато чого взагалі не розуміла і дуже важко сприймала інформацію. Тож, на жаль, це точно наразі не «моя» книга. Проте на Goodreads я бачила і хороші відгуки на неї, тож очевидно — що вона непогана, а мені просто бракує знань і підготовки для її читання. Думаю, для літературознавців, культурологів — книга може бути цікава та пізнавальна.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися
380 грн