Книга Тихі дні в Кліші

Обкладинка звичайна комубуківська, проте зроблена з цікавого матеріалу. Папір якісний, загальне оформлення теж. Перекладено добре.
Книга нам розповідає про Джої. Загалом так, уявіть собі Джої, так, того самого Джої і тепер уявіть його пригоди в Парижі. А ще в нього є друг, що поводиться так смо. Приблизно так я можу описати цю книгу. Загалом не можу сказати, що знайшов там щось цікаве чи цінне. Але книга невелика та читається доволі легко, тому якщо комусь закортить можете почитати.
Можливо до прочитання інших книг від комубука я б вирішив, що ця книга розповідає про людей з, назвемо це "дна", проте ні. Це цілком собі нормальні люди, що працюють, заробляють гроші та й загалом усе б нічого, але от вони люблять відпочивати пірнаючи якраз на це "дно". Власне як тільки в них з'являються гроші вони йдуть по генделиках і знаходять там повій/курв/німфоманок і так по колу. Їх так багато, що головні герої вже про них починають говорити як про роботу, але як тільки в них є гроші, то вони знову повторюють ритуал. Взагалі складається враження, що повії їм би дешевше обійшлися ніж курви, які зрештою так само добре їх оббирають. Наші головні герої так часто проводять вільний час на "дні", що воно вже певним чином стало частиною їх і отож, коли в кінці другої частини вони натрапляють на людину з трішки не такими донними цінностями, то щиро дивуються чого ж та людина не хоче мати з ними нічого спільного.
З мого опису хтось може подумати, що ця книга з елементами еротики чи порнографії, але ні. Все що там відбувається радше просто констатація факту, бо для головних героїв це немов робота. Вони все це описують так само як ви б описали свій робочий процес. Тож якось так, а читати чи ні то вже вибір за вами.