Місія блазня - це одна із найнезвичайніших книг, які я прочитав. Справа в тому, що не дивлячись на її об'єм, майже половина цієї книги про будні Фіца. Будні, під час яких майже нічого не відбувається, і головні герої залишаються там де і були на першій сторінці даної історії. І тим не менше, це настільки цікаво читати, що просто не передати словами. Надалі сюжет закручується і Фітцу приходиться знову втрутитися в політичні інтриги Шести Герцогств для того, аби врятувати королівство від нової загрози та спасти сина короля Верті. З впевненістю можна сказати, що Робін Гобб - майстриня слова і просто геній відтворення психологічно достовірних характерів героїв. Саме психологічність її книг є її візитною карткою

Це був один з найнеспішніших романів, які я читав. На початку книги Фітц живе в невеликому будиночку невідомо де. Через 200 сторінок він все ще сидить там і нікуди не збирається їхати! Але ця неквапливість описана настільки цікаво, що аж ніяк не мучить, а лише сприяє зануренню в історію і надає їй достовірності. На сторінках книги не зустрінеш ідеальних героїв. Але хороші люди зустрічаються часто. Люди, які роблять помилки, які, часом, можуть привести до дуже сумних наслідків не тільки для них самих, але і для багатьох інших. Але вони шкодують, вони вміють визнати помилку і вони намагаються все виправити. Є й такі, які виступають антагоністами, але і їх можна зрозуміти. Але, як хтось казав, зрозуміти і пробачити — різні речі. Але ось у психологічній достовірності персонажів Гобб не відмовиш. Сюжет неквапливий, але своєю атмосферою книга затягує і не відпускає, якщо ви пропустите її через своє серце. Самі ж подробиці розкривати не буду, не вмію цього робити красиво) Єдине скажу — книгу читати варто. Але тільки якщо ви шукаєте історію, яку можете пропустити крізь себе, а не книжку для розваги на 1-2 вечори. Не сперечаюся, розважити і Гобб може, але це в її творчості не головне. А ось висвітлити закутки людської душі вона може і вміє.