Люблю серію книжок з теплими історіями, і книжка "Теплі історії в конвертах" – не виняток. Вони теплі, чуйні, зворушливі, іноді трохи сумні. І у кожному з них фігурують листи у найрізноманітніших проявах – вони як звісточки то з минулого, то із сьогодення. Мене дуже вразило оповідання, де листи пише кішка - по-своєму, по-котячому. Коли я почала читати цю книжку, то розуміла, що краще читати дозовано, по одному оповіданню за раз, але кожного разу захоплювалася і ніяк не могла зупинитися, і прочитувала поспіль три-чотири. Здавалося б, нічого особливого - просто звичайні оповідання, але вони написані майстерно, затягують читача у світ своїх героїв. Дуже хочеться, щоб ці оповідання не закінчувалися, а були б принаймні повістями або навіть романами. Бо читаєш і мимоволі звикаєш до героїв, хочеться й надалі продовжувати знайомство з ними.

Декілька років тому я вважала, що написання листів - це забуте мистецтво, але зараз розумію, що, навіть дещо видозмінившись, воно широко розповсюджене. Просто чітко вималювані каліграфічні літери змінили строгі, а інколи й не дуже, шрифти, а на зміну паперовим конвертам з марками прийшли електронні зображення на моніторах, які сповіщають про надходження повідомлення. Чи не таким способом колись витіснили роботу поштових голубів? Але зараз не про це. Листи... Здається, сьогодні знову стає популярним написання листів від руки і надсилання їх поштою. Звісно, така доставка не є миттєвою, але значно приємніше отримувати саме згорток аркуша, ніж кілька рядків у смартфоні. Чи не так? Пишучи повідомлення на папері, ми вкладаємо у текст значно більше тепла, ніж вистукуючи літерами на клавішах. Ми вкладаємо душу в кожне слово, яке чи не завжди виважене та кілька разів обдумане. А допустивши помилку, так і хочеться переписати все спочатку. Листи потрібно вміти писати! Це не кількахвилинне спілкування в соцмережах, де кожен пише по слову, словосполученню і тільки зрідка — коротке речення. Безперечно, є різні види листувань, але зараз йдеться точно не про ділове, а про побутове, сімейне, тепле та щире листування. І саме таке має місце у книзі "Теплі історії в конвертах". Це збірка 19 різних, але в той же час дуже близьких оповідань. Коротко про кожне: 1) Романтична історія про День Валентина та віру в диво постає перед нами в історії "Диво на замовлення" Слави Світової. 2) Твір-настанову "Відкрити в разі сімейної сварки" Олександри Орлової обов'язково повинна прочитати кожна заміжня жінка, а поданий тут лист варто роздрукувати і час від часу перечитувати. 3) "Бабусин лист" від Оксамитки Блажевської є несподівано шокуючим. Не хотіла б я опинитися на місці Елі. 4) Максим Федорченко описує історію юнацького кохання, яке нібито й було взаємним, але не знайшло свого продовження через несміливість(?) головного героя. 5) Про те, як це отримати лист з минулого, пише Юлія Смаль в однойменному оповіданні. Тут головна героїня знаходить конвертик, який запечатала наступного дня після випускного для себе тридцятип'ятирічної. Чи досягла вона щось із того, про що мріяла в шкільні роки? Чи почувається щасливою зараз? Цікаво... Варто написати й собі лист у майбутнє. 6) Проникливо-гумористичною любовною історією із глибоким сенсом є написана оповідка Світлани Дідух-Романенко "Квартира із посагом". 7) Святослав Черній змалював затишну картину під назвою “Обіцянка”, яка знаходить продовження через роки. Це розповідь про зовсім різних людей з різних країн, які провели деякий час разом. Вони дали один одному обіцянку, але що змінилося? Чи всі її дотримали? 8) "Пані Анна" - це тепла розповідь того самого автора про життя викладачки, яка мотивує. 9) "Валансі пише листи" - це оповідання від імені кицьки, яка шукала пару своїй господині. І знайшла! 10) Чомусь дуже близьким мені при читанні був твір Дар'ї Дмитрової "Скуштуй моєї кави". 11) Віоліна Ситнік у "Любов змінює все" пише про те, як особливі люди відчувають світ. Йдеться про істину соцмереж й інтернету, про материнську любов... Тут насичений та глибокий сюжет. 12) "Близнючки" Олександри Орлової - це солодка оповідка про тепле листування сестер протягом десяти років. З їх записів ми дізнаємося історію життя кожної. 13) Змалювання життя подружжя на фоні війни бачимо в оповіданні "Соляна пустеля" Тетяни Белімової. Це чи не єдиний твір збірки, який торкається цієї сучасної реалії. Тут чоловік перебуває у зоні АТО і часто говорить дружині про соляну пустелю, яка утвориться зі сліз, якщо та не перестане плакати. Надзвичайно чутлива та прониклива історія. 14) Ірина Мацко у "Недільний тато, або Дорога прощення" торкається болючої теми багатьох дітей, які пережили розлучення батьків. Йдеться тут про самотність доньки, яку протягом життя болять рани, а шрами весь час про себе нагадують. Дівчина гоїть рани, пишучи листи, але не надсилає їх. Чи зможе вона зцілити свою душу? Чи зуміє колись спілкуватися з батьком? 15) Цікава історія про досвід, що не може бути чужим, а тільки власним, - це оповідка Анни Єгорової "Барін у банці". 16) "Номер триста тридцять три" Богдана Ковальчука - це інтригуюча сумна розповідь із таємницями. Тут читаємо про страшні та жахливі подробиці смерті матері головної героїні, яка важко переживає втрату. (Дізнаємось про це із її коротких спогадів). Дівчина закрилась від світу і замкнулась у собі. Коли спроби батька витягти її на світ Божий виявляються марними, героїня несподівано отримує листа від Б. Чи змусить це повідомлення її змінити стиль життя і відволіктися, відпустити ситуацію? Дуже потрібними були слова батька, які він сказав дочці наприкінці історії. Його допомога безцінна. 17) На відміну від попередньої історії у цій безцінні поради доні дає мама. Написала вона їх ще до її народження. Звідки вона знала, що колись народить дівчинку і що саме вона їй писала, точно знає Олександра Ковель, авторка оповідання "Мамина французька скринька". 18) "Віднайдене щастя" Наталії Степанчук та сродна праця. Чи не це є тут ключовим? Йдеться у творі про те, як важливо почуватися щасливим від того, що вчишся не за бажанням батьків, а здобуваєш професію, яку прагнеш отримати. І дуже добре, коли хтось із рідних це розуміє. 19) Галина Яценко "Листи з бабусиної скрині". Цікавими та повчальними є чотири повідомлення-поради онучці на дні народження. Ці листи мають вступне слово, оповідку-історію про родичів чи знайомих та мораль-побажання. На 16-річчя бабуся пише про любов та далеку родичку, котра перебирала хлопцями, а на старість залишилась сама. 17-річна героїня читає про страх та бабусиного двоюрідного брата Миколу. Про жертовність та майбутню професію дівчина дізналася, коли їй виповнилося 18. А на 19-річчя бабуся дарує онучці свою любов та пише про щедрість-жадібність свекра своєї тітки. Пишіть листи, даруйте один одному тепло душі та щирість сердець. Розвивайте в собі мистецтво епістолярію. Натхнення вам та листів у поштових скриньках. Хоча б електронних...

Обожнюю серію "Теплих історій"! Любов почалася ще з перших книг Надійки Гербіш "Теплі історії до кави" та "Теплі історії до шоколаду". І далі вже було не спинитися - скуповала всі нові книги в серії одразу) Легке читання для душі в дорозі, на підвіконні у дощ чи погідного ранку за чашкою кави. Рекомендую!