Иногда приходят уныние, грусть и разочарование. В такие моменты сложно сфокусироваться на чем-то хорошем. Кажется, добро уже давно сдало свои позиции в борьбе со злом. Но есть замечательная серия книг "Теплі історії", для любителей читать - спасение в серую жизненную пору. Каждая книга - это сборник замечательных историй, порой грустных, порой счастливых, иногда неожиданных, но все они возвращают чудесное настроение и веру в лучшее. Каждая книга оформлена по-особенному, приятные иллюстрации, красивый шрифт и визуальная составляющая уже притягивает к себе. "Теплі історії про радість і сум" Милы Иванцовой не оставят равнодушным ни одного читателя. Собрание теплых и интересных рассказов из жизни. Каждый может найти себя, пережить вместе общие проблемы, окунуться в мир воспоминаний и раскопать то, что еще вчера для него было ценным. Первое впечатление от рассказов было - удивление. Обычно все как на ладони, все как в жизни, чисто, просто, прямо. Но у Милы финал почти каждого рассказа необычный, такого точно не ожидаешь, читаешь 10 страниц, и тут последний абзац решает все. Все это способствует приятному чтению. Чувство юмора у автора отменное. Некоторые рассказы не оставляют шанса не засмеяться. Богатый жизненный опыт дает возможность говорить о простом, но попадать в самое сердце, касаться души человека. Один рассказ тронул до глубины души, хочется перечитывать и перечитывать. Меня эти истории вдохновили, ободрили и настроение стало гораздо лучше и светлее. Спасибо прекрасным украинским писателям за такие сборники рассказов по теме. Всегда знаешь, что можно почитать! Советую!

Мабуть кожній книзі свій час та настрій. От і дана потрапила мені в руки в час безпричинної печалі. А ще ностальгії по минулому. Бо і сама книга, як з*ясувалося, така - сповнена і печалі, і радості, і тієї ж таки ностальгії. Напевно, найбільше ностальгії, бо багато з написаних історій повертають нас в минуле. І мені це було неймовірно цікаво, як дитині 90-х. У Міли Іванцової чудовий стиль написання, без зайвих пафосних слів, по простому, але дуже глибоко і мудро. Видно, що автор бачила життя і не тільки його солодкі сторони. Її герої - самі пересічні люди, що живуть поміж нас, з звичайними людськими проблемами, печалями і радостями. А інколи навіть і не люди, а , наприклад, шиншили, бо хто сказав, що ці милі звірятка не мають своїх почуттів? А ще після прочитання "Теплих історій про радість та сум" я згадала свою дитячу мрію - вивчити французську мову і вирішила таки спробувати її здійснити) Прекрасна, світла, місцями сумна, але попри все життєстверджуюча книга, яку я раджу прочитати всім тим, хто скучив за звичайними людьми та їх звичайними емоціями.

"Теплі історії про радість і сум" Міли Іванцової - це ще одна доза теплих, щирих та відвертих оповідок про все-все-все. Герої історій - прості, звичайні люди, що живуть серед нас, ходять вуличками наших міст, закохуються, помиляються, створюють сім'ї, їздять на відпочинок, одвідуюють бабусь та тікають від всіх в самотніх квартирах. Але попри всі труднощі, негаразди, випробовування, всупереч усьому світу вони продовжують вірити у диво, і воно обов'язково стається. Оповідання пронизані затишком, вірою у добро, спокоєм та теплотою. Раджу читати усім романтичним натурам, особливо у холодну пору року, щоб зігрітись та повірити у казку.