Я гадала, чи можна читати лише 2 частину дилогії, адже на її початку коротко переказується усе важливе з 1 книги. І насправді пригоди розпочинаються тільки зараз. Було сумно, що деякі розвішані в минулому томі рушниці так і не вистрелили ні в 1, ні в 2 книзі. Оповідь стала більш захопливою, бо розгорнулося щось на кшталт шпигунських пригод. Було кілька сцен, коли затягувало і злегка лоскотало нерви (спіймають героїв чи не спіймають?). На тому з плюсами все. Друга книга краща від попередньої, але все ще слабка. Світ не набув масштабу. Всі події розгортаються в одному місті. Про магію, політичний устрій, мету і мотивацію антагоністів так нічого докладно й не розказано. Нема атмосфери небезпеки, хоча там майже постапокаліпсис із вторгненням з іншого виміру. Дуже наївна лінія з викриттям злочинців. Якщо серйозно ставитись до уривків інформації, які авторка побіжно вкидає, то читати стане неможливо: усі події то одна величезна логічна діра. Персонажі все ще картонні. Текст всуціль складається з абзаців, де переказується, що герої відчували і про що думали — і взагалі нема наочних сцен, де б ці почуття та емоції розкрилися в діях. Гадаю, я б нормально сприйняла цей твір в середній школі. Наразі ж читала просто як щось легке і тупеньке (і вже куплене, бо брала дилогію разом). Окремо скажу про технічне оформлення видання (і 1, і 2 частини). Відбитки на папері неоднорідні. Тому коли багато читала, могли втомлюватись очі — залежно від друку на кожній конкретній сторінці. На щастя, окрім цього видання круте! Дуже комфортна верстка.