В цілому книга сподобалась. Створений своєрідний світ наполовину людей, наполовину тварин із своїми особливостями. Що слід відмітити, то як для фентезі сюжет розгортається не дуже динамічно, тому не слід очікувати бурхливих подій. Власне вся книга, це поступове складання сюжету, як мозаїки. Не має однозначного позитивних чи негативних героїв, всі персонажі неоднозначні. Фінал залишається відкритим, бо має бути продовження.

На жаль, ця крига виявилась прикрим розчаруванням. Кострубато написана кострубата історія. Плаский світ, поверхневі герої з вкрай дивними реакціями і надуманими мотивами, рвані діалоги, фрази в яких часто закінчуються обривками слів, нуль гумору і глибини, плутано описана хронологія і хронометраж дій. Загалом - висмоктана з пальця інтрига, розтягнута на 400 сторінок. Окремо дратували насмикані звідусіль власні назви і недолуге використання деяких слів. «Кататонія звуків»?! Серйозно, редакторе? Єдина літературно вдала частина цього твору - взятий за епіграф вірш Іздрика. Похвали вартує хіба що обкладинка, вона стильна, приваблива і якісно зроблена. Але це не те, через що варто мати цю книгу в бібліотеці. Якби книги можна було повертати - це був би саме той випадок, бо цей твір геть не вартує витрачених на нього часу і грошей. На жаль.