Справді чудова книга для поціновувачів кінематографічної атмосфери та трилерів. Динаміка книги чудова протягом 550 сторінок, проте останні 120 виявилися занадто концентрованими в плані подій: багато інформації, багато сцен, через що виникло почуття сирості останніх сторінок. Фінал також залишив скоріш негативний осад, аніж позитивний, хоча проводити рефлексію було досить цікаво. Також хочу відмітити, що хоч у автора і вийшла чудова атмосфера, чудове втримання читача і офігезна задумка, проте науково-фантастична складова вийшла трохи сируватою і місцями дивною. Хотілося би більше якихось наукових та обґрунтованих пояснень щодо певних явищ, але навіть ті, що є - виглядають притягнутими за вуха. Ще багато подій та поворотів пояснюється, грубо кажучи, ось так: "Ну, це ж велика грибниця", що також, як на мене, було недостатньо. Але насправді, цей мінус не так вже й сильно впливає на загальне враження щодо книги, лише місцями залишає питання. На жаль, планета Іш-Чель у книзі виглядає лише як декорація і подекуди ліниво впливає на деякі пояснення. Дуже хотілося би більше інформації про цю планету, більше безпосередніх взаємодій із нею і якихось поворотів окрім того, що вся ця планета - великий гриб. Персонажі. Мені дуже подобається, що Гіль - не звичайний "герой" книги, а справді людина, що робить огидні, дратуючі та логічні для персонажа вчинки. Головний герой проходить дуже цікаву арку від заляканого чоловіка, до відповідальної за свої вчинки людини. На старті Гіль показаний у відчаї та чувака, що тікає від проблем: він деморалізований безгрошів'ям, безробіттям та підозрою на спадкову невиліковну хворобу. Крім того, він страждає від тиску в родині. Головна рушійна сила його вчинків у цей період - страх. А втеча на планету Іш-Чель - така собі алегорія на спробу втекти від них. Під час розвитку Гіль стикається із сюрреалістичними подіями на планеті, котрі матералізують його страхи, через що йому доводиться стикатися із ними сам-на-сам. У фіналі він бере контроль над власними емоціями та відповідальність за свої вчинки. Також каталізатором усіх його дій була його донька, заради якої він переборов свої проблеми. Про це можна довго розповідати, проте відгук тоді вийде занадто великим) Інші персонажі мені також сподобалися: Ірма, Вандлик, Окамура, Алекс. Шкода тільки, що більшість другорядних персонажів виконують лише рушійну силу в сюжеті, і, насправді, як на мене, замало розкрилися. Окамура, наприклад, виконав свою роль на початку книги і все, а Алекс у кінці. Вандлик пройшла якусь трохи дивнувату арку, але цей персонаж у мене всеодно залишив певну симпатію, і її смерть була для мене не пустою точно. Твіст із Ірмою мені не сподобався, але в кінці залишилося багато запитань, над якими цікаво було думати. Очевидно, загальна тема всієї книги - дослідження страху, де планета Іш-Чель стає каталізатором, який викриває боязні персонажів. Цікаво було спостерігати за вчинками героїв у таких напружених ситуаціях. Головна візитна карточка всієї книги - атмосфера. Не кожна книга здатна настільки сильно затягнути буквально з перших десятків сторінок. Ілларіон Павлюк у цьому беззаперечно майстер. Попри все, що я розписав - книга мені надзвичайно сподобалася, і я точно в майбутньому збираюся її перечитувати! Наполегливо рекомендую до читання!

Це перша книга, яка познайомила мене із творчістю Іларіона Павлюка. "Танець недоумка" дуже мене захопив, і подекуди я справді сиділа з відкритим ротом від несподіваних поворотів. Через такий поворот ти не розумієш, що відбувається, сюжет переноситься у різні часи, але раптово ти доходиш до розв'язки і зупиняєшся, аби обдумати все. Загадкова та подекуди тривожна атмосфера далекої планети ще більше затягує тебе в історію. Сподобалось, як автор описав інший світ, використовуючи елементи наукової фантастики. Для себе я поставила цю книгу в топ-3 і обов'язково почитаю інші книги Іларіона Павлюка.

Цікава книга, чесно кажучи перші 50 сторінок було не цікаво. Для мене завязка сюжету була надто затягнута. Потім затягнуло.. Сподобалися круті повороти сюжету, коли на 2/3 книги вже здогадуєшся про фінал але тут тебе автор приємно дивує зміною сюжету. Читаєш потім далі й думаєш що вже знаєш чим закінчиться але тут сюжет знову змінює своє русло й таких поворотів в книзі не 1 і не 2. Також сподобався гарно пропрацьований світ, тільки деякі посилання на конкістадорів мені виглядали дивно. Загалом варто ознайомитися, достойна книга.