Ми вдома читали цю книжку у грудні напередодні зимових свят, хоча і без дотримання «один розділ на день». Сподобалася головна ідея книжки – у казково-пригодницькій формі розповісти малечі про різні різдвяні традиції, аби розширити їхні уявлення про Різдво, як до нього готуватися і як святкувати. Книжка розрахована на те, що її читатимуть по одному розділу кожного дня, починаючи з 1 грудня і до 25 грудня, тобто це адвент-книжка, але ми прочитали її буквально за кілька днів, адже було цікаво, чим завершиться історія. І кожний розділ презентує якусь різдвяну традицію, зокрема: приготування подарунків найближчим, виготовлення різдвяного віночка, підготовка спеціального святкового вбрання, вивчення різдвяних пісень тощо. Маленька лісова соня (схожа на бурундука) на ім’я Еллі зазвичай спить узимку. Але раптово прокинувшись взимку, вона виявляє біля свого житла подарунок для зайчика Казі. Стурбована тим, що хтось загубив подарунок і зайчик може нічного не отримати на Різдво, Еллі вирушає далі в ліс, аби відшукати зайчика. Вона зустріне багато тварин і птахів, які готуватимуться до Різдва, і вони познайомлять Еллі з різними різдвяними традиціями і допомагатимуть шукати зайчика. Історія класна, пізнавальна, яскраво промальована, хоча хотілося б більше малюнків (вони є на кожному другому розвороті). А ще мені доводилося пояснювати дитині, чому хижаки, які зустрілися лісовій соні, не з’їли її, а допомагали (дійсно трохи не вистачало цього пояснення, нехай і казкового).