Книга «Світанки пахнуть росами» — продовження роману «Стежками долі», у якому автор відтворює реальні події з життя жителів рідного села Попівки на Миргородщині. У творі всі персонажі та події справжні, а їхнє підтвердження збереглося у світлинах тих часів. Події охоплюють період 1950–1990-х років і виходять за межі села, поєднуючи особисту історію автора з життям односельців та ровесників.

На думку автора, історія складається з долей тисяч і мільйонів людей — сповнених радощами й бідами, надіями й розчаруваннями, успіхами й невдачами, світанками, що пахнуть росами, спекотними полуднями та вечорами після важкого дня. Кожне покоління спирається на здобутки та досвід попередників, і пам’ять про них допомагає зберегти майбутнє. Цей твір покликаний допомогти старшому поколінню згадати власну молодість, а молодим — відкрити для себе моменти життя батьків, які вже стали частиною історії.