І знову пан Водиця. Що мені подобається в цих книгах, так це деталізовані ілюстрації, які довго розглядаємо і обговорюємо з дитиною. Головні переваги — кумедний персонаж, зрозумілий виклад та інтерактивний підхід до науки. Дитина не просто слухає історію, а починає розуміти, як влаштований наш світ і чому йде дощ чи починається буря.

Веселі малюнки і простий опис - саме те, що потрібно, аби познайомити дітей з поняттям сили вітру і висоти хвиль. А такої детальної градації, який вітер, яка хвиля, як проявляється, як називається і скільки балів, - ну я ще ніде не зустрічала. Дуже раджу

Оце я називаю підручник із гумором! Якщо пояснювати дітям інформацію у такій формі - вона точно запам'ятається, бо засвоєння йде з емоцією. Дуже поступово (а в книжці - посторінково) показуються зміни в природі, коли наближається шторм. Побіжно пояснюються певні метеорологічні терміни. І все це показано на прикладі пригод хлопчика та яскравих героїв, таких як Русалка, Гусак, восьминіг Дієго, Повітряна пані. Повітряна пані особливо важлива, адже це по суті вітер (і чим більша кількість балів шторму, тим скаженішою є ця пані). У книжці небагато тексту, великі схематичні малюнки із дотепними репліками. Наприклад, хлопчик сумно констатує: "Гарні були вітрила!", - коли їх зірвало вітром. Те, що розпочиналося, як веселі пригоди, врешті переросло ледь не в катастрофу. Але, на щастя, все скінчилося добре, а хлопчик зробив кілька важливих висновків.