У книзі «Ґарет Джонс: свідок Голодомору» Рей Ґамаш розповідає про життя британського журналіста валлійського походження та його визначну роль у донесенні до Світу правди про суть і наслідки сталінської політики творення голоду. На основі ретельного текстологічного аналізу щоденникових записів, листів, репортажів Джонса автор з’ясовує особливості професійної майстерні молодого журналіста, якому вдалося яскраво відтворити реалії совєтського повсякдення – разючі контрасти у рівні життя правлячої верхівки і пересічних людей, страждання мільйонів українських хліборобів, які відчули на собі «смак голоду, тирана тор жество». Попри розгорнуту Волтером Дюранті на шпальтах газети «The New York Times» наклепницьку кампанію, психологічний тиск та ізоляцію, Ґарет Джонс не втратив упевненості у своїй винятковій місії. Як зазначає Рей Ґамаш, Джонс залишив по собі найважливішу й найпереконливішу незалежну розповідь очевидця про Голодомор. За теперішніх умов визнання цього геноциду – необхідний крок в осмисленні проблеми зла, який зрештою виявить зміни в розумінні нашими сучасниками самих себе і свого місця у світі.