Книга Стіна
Код товару: 871248
Опис книги
Характеристики
Відгуки
Тамара
16 жовтня 2022 р
Цікава ідея, голівудське втілення
Прочитала цю книгу уже після 7-ми місяців повномасштабної війни з московією. Ідея книги дуже зацікавила: здавалося, що в ній я знайду катарсис. Але, насправді, книга мене переважно розчарувала. Я уявляла, що книга буде в стилі Орвелла "1984", але книга більше схожа на голівудський фільм, ніж на продуману політичну антиутопію.
Основний плюс цієї книги це те, що вона написана про нас і для нас, що у ній сюжет побудований на фоні нашої історії, що, навідміну від більшості книг такого типу, у ній відбиваються теми знайомі українським читачам.
Основний мінус цієї книги в тому, що усі герої тут служать сюжету, а сюжет також часто зовсім нереалістичний; через те виникає дуже багато запитань до логіки подій та логіки рішень героїв. У книзі не надто багато мудростей чи морально-політичних висновків... радше прочитання книги схоже на перегляд банального голівудського фільму.
Тепер мої особисті питання, тут уже будуть спойлери:
Чому книга була оригінально написала російською? І чому головний герой книги - п'ятдесятирічний житель Дикого поля?
Особливо неприємно було читати романтичну частину, в якій з якогось дива молода українська агентка тих часів заводить інтимні стосунки зі старим жителем дикого поля. Чому?
Напевно саме до мотивації та дій цієї українки в книзі у мене найбільше питань. Особливо незрозуміло, чому відкриття активованих атомних ракет її не сильно бентежить, а коли вона дізнається, що французький генерал веде перемовини з дикунами - замість того, аби доповісти про зраду та загрозу в Київ, вона вирішує першою знайти скарби Тамплієрів, справді? Також незрозуміло, чи повинні ми вболівати за нашу українську агентку, коли вона вбиває та поводиться незгірш за "дикунів"? І чому моральна осуда її вчинків йде лише від головного героя (сама ж вона чітко ні про що не шкодує), але одразу ж відкидається. Який висновок повинні з цього всього зробити читачі? Цим питанням так і не надається задовільна розв'язка.
Екатерина
9 березня 2022 р
Те, що актуально як ніколи
Даний автор був відомий, коли окреслював події у гарячих точках... І сьогодні у 2022 році... Жанр антиутопія актуальний. Сьогодні ми живемо у новій реальності, як у романі 1984. Стіна, як твір, дає змогу проаналізувати та зрозуміти хід подій, та все переосмислити. Також важливо зазначити, що у відомому аніме Атака титанів стіни являють собою символ, непорозуміння та роз'єднаності. Сила людей у їх єдності, вірі у любов та добрі. Поки ця стіна є, люди не чують і не розуміють один одного. Автор у його роботі це підкреслює, тобто, не важливо ім'я головного героя, це може бути хто завгодно, головне це те, що вирізняє людей, їх бажання щось змінити.
1
1
Олександр Морозов
28 квітня 2021 р
А не погана ж ідея
Недалеке майбутнє, імперія погані розпалась та веде війни вже між собою, нас від проклятого “руського миру” відділяє величезна стіна — ми нарешті живемо спокійно. Проте це історія не про нас, а про них, а саме про мандрівного блазня, знахаря-чаклуна й мудреця в одному лиці. Скоморох Ян, як і його колеги, заприсягся не відбирати життя, але на це чхали одні вояки, що запланували вбити ватажка інших, бо у нього більше шансів підібратися до останнього. Чи це все насправді хитрий план таємничої дівчини, яку він нещодавно зустрів? Хай там як, але в результаті герой вплутується у доленосні пригоди, що приведуть його до розуміння правди про себе.
В історії доволі бадьорий початок, але в один момент все уповільнюється, щоб вже ніколи не пришвидшитись. Такий сякий "Шалений Макс” трансформується в “Скарб Нації” все в тих самих антиутопічних декораціях. Не те щоб одразу стає нецікаво — рівень зацікавлення має стабільний графік пониження, — але просто було дивно та хотілось бойовику ще хоч трохи.
Також у мене є безліч питань до важливих елементів роману: до затягнутого другого акту, до незрозумілої мотивації персонажів, до самих персонажів (діти повертаються в це пекло?), до української мови (її наче не існує в цьому світі), до любовної лінії та до ще цілої купи речей. Однак попри вищезазначене, мені дуже сподобалось саме “як” все написано: читати одна насолода.
Мені здається, що ця книга непогано буде заходити років так через двісті, коли сьогодення стане лише додатковими сторінками в підручнику з історії, для всіх охочих зрозуміти, як ми бачимо їх, хто насправді завжди знаходились за ментальною стіною.
1
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися





