Старий і море
Паперова книга | Код товару 747628
Yakaboo 4.9/5
Автор
Ернест Гемінґвей
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1952
Перекладач
Володимир Митрофанов
Ілюстратор
Слава Шульц

Усе про книжку Старий і море

Пропонуємо вашій увазі книгу Ернеста Гемінґвея «Старий і море» українською мовою від «Видавництва Старого Лева»!

Про книгу:

Ніхто не зважав на життя старого кубинського рибака Сантьяго. У рідному селі люди вважали його диваком та цуралися. Але не Манолін — сусідський хлопчисько, для якого Сантьяго став справжнім другом.

Одного разу старий рибалка відправився в море і йому посміхнулася удача — величезна рибина попалася на гачок. Тепер йому доведеться випробувати всю свою волю щоб утримати її...

Притча «Старий і море» розповість читачам про справжню дружбу, віру, завзятість та про те, яка сила може ховатися за оманливою зовнішністю.

Чому варто купити книгу «Старий і море» Ернеста Гемінґвея?

«Старий і море» — один з найвідоміших творів знаменитого американського письменника. Він був відзначений одразу двома впливовими літературними преміями — Пулітцерівською (1953) та Нобелівською (1954), та продовжує підкорювати серця вже понад п'ятдесят років.

Ілюстрації для книжки «Старий і море» створила українська ілюстраторка Слава Шульц, котрі були позитивно оцінені керівником Літературної фундації Ернеста Гемінґвея та названі одним з найкращих оформлень серед видань твору письменника.

Позитивні відгуки про книгу «Старий і море» залишають численні читачі. Цей роман-притча входить до багатьох шкільних програм та списків улюблених книжок, цитується, а також був тричі екранізований у різних країнах.

З часів Незалежності України Ернест Гемінґвей публікується українською мовою вперше.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Ернест Гемінґвей
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1952
Перекладач
Володимир Митрофанов
Ілюстратор
Слава Шульц
Рецензії
  •  
    Один з найкращих творів які я читав 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Старий і море" на мій погляд один з найкращих творів написаних Ернестом Хемінгуеєм. Дивно, цікаво і захоплююче. Я люблю море всім серцем, а тут його багато. Блакитний простір, солоне повітря, приємний вітер, який допомагає човну плисти вперед.
    У Ернеста приголомшлива мова. Багато описів, метафор і хороших цитат. Ти співпереживаєш головному герою, його сила духу просто вражає. На що готова людина заради своєї мети? Відповідь на це питання в самому романі. Є тут такі люди, які люблять, щоб дії в книзі відбувалися в одному місці? Я обожнюю. Письменникові вдалося передати атмосферу Гавани і її жителів.
    Сантьяго - бувалий рибалка, людина з бездонними блакитними очима і сильним характером. Його історія вразила моє серце. Як він бореться за свій улов, як він мислить, як діє. Це вас здивує. Роман тримає в напрузі до самого кінця. Епізод з життя простого кубинського рибака, який вже багато століть надихає безліч людей, змушує рухатися вперед!
    Одна з перших книг яку я прочитав, дуже люблю перечитувати цей твір, раджу всі його прочитати.
  •  
    Не проста боротьба 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Старий і море” – це книга, яку потрібно читати під час сієсти посеред спекотного літа, щоб краще відчути її колорит, відчути себе в кубинському селищі, а потім посеред солоних вод карибського моря у маленькому старому рибацького човні під нещадно палаючим сонцем. Адже так, читач сам стає свідком та співучасником непростої боротьби: як зовнішньої, так і внутрішнього протистояння людини та моря.

    Саньтяго – уже не молодий рибалка. Відлюдкуватий та чудакуватий, самотній та незаможній. Море для нього – це єдине джерело доходу та їжі. Не дивно, що він часто відправляється на риболовлю. Однак цього разу, у пошуках справжнього улову йому пощастило знайти велику рибу, настільки велику та важку, що її неможливо було самому ні втягнути до човна, ні витягнути на берег.

    Так і почалась його незламна боротьба не лише з рибою, гігантських розмірів, але й з самим собою.

    “Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але не можна перемогти”.

    “Старий і море” – один з найвідоміших та найвидатніших творів Ернеста Хемінгуея. У ньому і незламність, і сила волі, і впертість, і стійкість, і терпкість надії, і гіркота розчарування. З кожним новим його прочитанням щоразу осмислюєш для себе щось нове, дивишся на книгу іншими очима. У цьому, напевно, найбільша її унікальність.
Купити - Старий і море
Старий і море
150 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Ернест Гемінґвей
Ернест Гемінґвей

Не прагнучи до великих висот, Ернест Гемінґвей між тим зумів домогтися небаченої популярності, стати лауреатом Нобелівської премії і закарбувати своє ім’я у списку найкращих літераторів XX століття. Твори Ернеста Гемінґвея — сильні мотиватори до життя, наповненого сенсом, до гостроти почуттів і емоцій. Незважаючи на складнощі й негаразди, письменник звертається до читача з проханням ви...

Детальніше

Рецензії Старий і море

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Один з найкращих творів які я читав 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Старий і море" на мій погляд один з найкращих творів написаних Ернестом Хемінгуеєм. Дивно, цікаво і захоплююче. Я люблю море всім серцем, а тут його багато. Блакитний простір, солоне повітря, приємний вітер, який допомагає човну плисти вперед.
    У Ернеста приголомшлива мова. Багато описів, метафор і хороших цитат. Ти співпереживаєш головному герою, його сила духу просто вражає. На що готова людина заради своєї мети? Відповідь на це питання в самому романі. Є тут такі люди, які люблять, щоб дії в книзі відбувалися в одному місці? Я обожнюю. Письменникові вдалося передати атмосферу Гавани і її жителів.
    Сантьяго - бувалий рибалка, людина з бездонними блакитними очима і сильним характером. Його історія вразила моє серце. Як він бореться за свій улов, як він мислить, як діє. Це вас здивує. Роман тримає в напрузі до самого кінця. Епізод з життя простого кубинського рибака, який вже багато століть надихає безліч людей, змушує рухатися вперед!
    Одна з перших книг яку я прочитав, дуже люблю перечитувати цей твір, раджу всі його прочитати.
  •  
    Не проста боротьба 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Старий і море” – це книга, яку потрібно читати під час сієсти посеред спекотного літа, щоб краще відчути її колорит, відчути себе в кубинському селищі, а потім посеред солоних вод карибського моря у маленькому старому рибацького човні під нещадно палаючим сонцем. Адже так, читач сам стає свідком та співучасником непростої боротьби: як зовнішньої, так і внутрішнього протистояння людини та моря.

    Саньтяго – уже не молодий рибалка. Відлюдкуватий та чудакуватий, самотній та незаможній. Море для нього – це єдине джерело доходу та їжі. Не дивно, що він часто відправляється на риболовлю. Однак цього разу, у пошуках справжнього улову йому пощастило знайти велику рибу, настільки велику та важку, що її неможливо було самому ні втягнути до човна, ні витягнути на берег.

    Так і почалась його незламна боротьба не лише з рибою, гігантських розмірів, але й з самим собою.

    “Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але не можна перемогти”.

    “Старий і море” – один з найвідоміших та найвидатніших творів Ернеста Хемінгуея. У ньому і незламність, і сила волі, і впертість, і стійкість, і терпкість надії, і гіркота розчарування. З кожним новим його прочитанням щоразу осмислюєш для себе щось нове, дивишся на книгу іншими очима. У цьому, напевно, найбільша її унікальність.
  •  
    Людину не можна перемогти 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Є книги, які потрібно перечитувати час від часу. Не для того, щоб пригадати сюжет, а щоб по-новому його переосмислити. До таких «вічних» творів належить роман-притча Ернеста Геміґнвея «Старий і море». Історія старого рибалки Сантьяго помістилася в сто сторінок, а розміркувати після її прочитання можна безкінечно.
    Не бачу сенсу повністю переказувати сюжет книги, оскільки він знайомий більшості читачів зі шкільного курсу світової літератури. 84 дні поспіль йому не вдавалося нічого спіймати, тому на 85 ранок він вирішує вийти в море якомога далі від берега. І нарешті Сантьяго посміхається удача: на його гачку величезна рибина.
    Протистояння триває два дні та дві ночі. Старий захоплюється силою та красою цього створіння, йому шкода вбивати рибину, але він мусить це зробити, щоб вижити. Лише думки про бейсбол та хлопчика Мандоліно дозволяють йому триматися.
    Як і в сімнадцять років, мене вразив незламна віра в краще головного героя. Навіть коли Сантьяго майже голими руками відбивається від ненажерливих акул, хочеться вірити, що йому вдасться здійснити задумане. Прикро, але від величезної рибини залишається лише скелет. До берега Сантьяго дістається зовсім знесиленим. Його не здолали ані кровожерливі акули, ані море, але водночас він залишився ні з чим.
    Ваші невдачі досі здаються вам настільки прикрими, як і раніше?
  •  
    А у Вас є сила відпустити? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Старий і море - метафора життєвої боротьби! У цьому невеличкому творі автор розповідає, здавалося б, просту історію: Старий рибак відправляється ловити рибу на світанку. Ще одним реченням можна описати чим все завершилося.
    Та не думайте, це зовсім не проста історія. І лише глибоко перейнявшись її посилом - розумієш, чому ця історія удостоєна Пулітцера.

    Спочатку ми бачимо сумну картину. Старий, який вже нічого не може змінити у своєму житті. Він живе надзвичайно бідно, йому часто на вистачає на їжу. Єдине джерело заробітку - ловля риби. Але і тут він втратив "щастя", бо вже котрий раз повертався з пустими сітями. А для ловлі риби потрібен не лише хист, але й удача.
    Цього ранку старий виплив з великою надією, цього разу мусить поталанити. Так і сталося. Він впіймав велику рибину - марліна. Та Сантьяго вже старий і сили у нього немає, щоб витягти рибину на борт. І що ще гірше, у нього немає сили відпустити її. Він кілька днів пливе за нею, без їжі та води, під палючим сонцем.

    Історія, яка розповідає про людський відчай. Як людина ладна хапатися за соломинку, маючи лиш мізерну надію на успіх.

    Ця історія змушує задумуватися про те, чи варто так боротися за справи, які з самого початку програшні. І однозначної відповіді немає ні в кого.
    Надія - дуже небезпечна штука. Але втративши її, можливо, ми втрачаємо ще більше?
  •  
    Справжня ода ,,маленькій" сильній духом людині
    ,,Старий і море" - один з найвідоміших творів американського письменника Ернеста Гемінґвея, який приніс йому і Пулітцерівську, і Нобелівську премії. А ще це роман-притча, який завжди буде актуальним та повчальним. А якщо говорити про дане перше українське видання, то воно вийшло дуже вдалим: чудовий переклад Володимира Митрофанова, прекрасне ілюстративне оформлення від молодої художниці Слави Шульц. Приємна текстура обкладинки, зручний формат та комфортний шрифт. І так багато моря та кубинського сонця всередині!

    Головний герой - старий рибалка Сантьяґо, якому останнім часом зовсім не таланить з уловом, причому інші рибаки повертаються додому з повними сітями риби. Раніше він славився неабиякою вправністю і навіть нещодавно мав учня. Та от тепер доля ніби відвернулася від нього, та Сантьяґо вперто виходить в море, хоч з нього починають уже й глузувати інші, вважаючи, м'яко кажучи, диваком. І ось нарешті йому таки всміхнулася фортуна, якщо не сказати реготнула, бо на приманку впіймалась не просто велика риба, а найбільша рибина у його житті! Отут й починається справжня боротьба та напружена перевірка рибацькою долею, чи є ще порох у порохівницях. Справжня мужність, винахідливість та терплячість vs жага рибища вижити. Хто переможе в цьому двобої? Адже цей улов має величезне значення для старого Сантьяґо, бо він хоче будь-якою ціною та дотягнути його до берега. Бо це питання честі. Питання доказати, перш за все, самому собі, що ще не все втрачено із рибацькою кар'єрою, що він ще чогось вартий і може навчити й іншого.

    Надзвичайно атмосферний твір, завдяки якому стаєш не просто очевидцем, а безпосереднім учасником напруженої боротьби. Роман, який слід прочитати кожному. І перечитувати кожного разу, коли хочеться опустити руки. Гімн життю і долі ,,маленької" незламної духом людини.
  •  
    На жаль, не моє
    Не зрослось у мене якось з старим-добрим Хемом І так, я пишу Хем, бо мені більше подобається за новомодний Гем). Чи то попередній книжковий передоз дався в знаки, чи то не моє і треба ще раз спробувати рочків так за 5. Менше з тим, словом, не пішло.

    Про сюжет розповідати немає сенсу, всі і так знають про що “Старий і море”. Краще розкажу про емоції.

    Сухо, скупо і беземоційно. Звичайно, якщо постаратись, ввімкнути образне мислення і фантазію, то можна знайти багато прихованих пластів тексту.
    про боротьбу з обставинами і силу духу;
    про впертий шлях до своєї мети, незважаючи на перешкоди;
    про те, що не завжди успіх приносить реальну користь;
    про самотню старість, врешті-решт.
    Але, якщо відкинути всю цю філософську мішуру, то це просто повість про те, як старий ловить рибу, 100 з гаком сторінок у всіх деталях! Ну, ви вже, мабуть, здогадались, що я не фанат риболовлі.

    Через текст я буквально продиралась з не меншою впертістю, ніж старий ловив рибу. І єдине, що відчула, коли перегорнула останню сторінку - це полегшення.
    Прошу фанатів Хема не кидати в мене яйцями та помідорами, але що ви знайшли в цьому творі?
  •  
    "Людину можна знищити, а здолати не можна."
    Книга-епоха, книга-путівник, книга-візитівка чудового письменника!

    Взаємини зі старим добрим Хемом в мене складались по різному.. коли в школі "змушували" читати "Старого та море" в мені, як завжди на все "Треба", книга викликала бунт та непокору і тому перше знайомство було не дуже приємним та цікавим. Але воно однозначно було корисним, бо дало хоча б загальне уявлення про твір, про сюжет та головних героїв (так, саме героїв бо для мене герої цього твору не лише дід але і риба і море..)

    Пізніше, вже в трохи свідомішому віці, коли почав перечитувати класику, залпом перечитав і "Старого", і "Прощавай зброє" і "По кому подзвін" - цього разу сподобалось, але ще не було якогось свідомого розуміння що саме сподобалось, все відбулось більше на емоційному рівні, приємні відчуття а чому приємні хто його зна?

    І от, останні роки знову виникло бажання перечитати Хема, от тільки все ніяк руки не доходили.. Допоки не побачив нове україномовне видання з чудовими ілюстраціями.

    Цього разу не просто сподобалось! Цього разу я був просто в захваті!!
    Це справжня ода Людині (так, саме Людині з Великої Літери). Ода Надії! Ода Мрії! Ода силі волі та жаги до життя! Книга, яку я можу, особисто для себе, поставити на один щабель з "Маленьким принцом" Екзюпері, як книга яка завжди має бути в бібліотеці і яку сміло можна завжди лишати на поличці коло ліжка або навіть класти під подушку!)

    На сам кінець хочу навести, як на мене, найстильнішу цитату з книги: "Людину можна знищити, а здолати не можна."
  •  
    Гем
    Старий і море», напевно найвідоміше оповідання старика Гема, і цілком можливо найвідоміше оповідання на світі. В перше про «Старий і море», я почув у школі, адже проходили цей твір по шкільній програмі, але я тоді проігнорував, що ж визнаю, був лінивий до читання. Декілька років тому я прочитав його вперше, тільки це було в російськомовному перекладі, а зараз перечитав вже український варіант в ВСЛ. Перша за все купив цю книжку через її оформлення, дуже сподобалося не можливо відірватися. Скажу зразу, що переклад хороший, але я чекав нового перекладу, а не коректування перекладу пана Митрофанова, цей момент мене розчарував і я засмутився адже книга недешева. Оформлення чудове, папір якісний, ілюстрації в тему, вийшов такий собі артбук. Історію про рибалку знають всі, сюжет не потрібно переповідати, але думаю що Гем писав не про рибалку, а про життя, звичайно всі книги насправді про життя, але ця особлива, в ній дуже багато символізму. До речі саме в цій книзі є одна з моїх улюблених цитат «Не смій думати, що ти можеш не витримати», і рибалка витримав і ми витримаємо. Читайте Гема це корисно!
  •  
    Атмосфера і бажання жити
    Обожнюю Хемінгуея.. .
    "Старий і море" перечитувала вже дуже багато разів.. але це було в юності... І російською...
    І ось ВСЛ порадувало... Чого вартують лише ілюстрації... Вони такі "живі".... Вони підсилюють уяву... І ти відчуваєш цей солоний смак риби, вітер, і ту силу, якою наділений Старий... І це далеко не фізична сила.. а сила духу, витримки, розуміння того, що здатися завжди встигнеш, але потрібно боротися.. не опускати рук, не дивлячись ні на що...
    Розповідати про що книга, напевно, не буду.. Більшість знають, про що вона... Але кожен розуміє її по-своєму, і для себе... Для когось вона стає особливою, а хтось так і не зрозуміє її.. так буває.. і це нормально.. є книги, до яких "доростаєш" з часом.. і це не про вік.... просто Хемінгуея треба розуміти глибше, читати між рядків.. Це особисто моя думка... Але дуже раджу спробувати прочитати ще раз, якщо з першого разу вас не зачепило, ви не захопились чи просто чогось не зрозуміли.
    "Старий і море"-це та книга, яку можна перечитувати багато разів, і кожного разу ти знайдеш і зрозумієш щось нове.
  •  
    Внутрішня сила
    Ернест Хемінгуей - це такий автор, якого сприймаєш душею. І навіть така мала повість вміщає в себе огроменного розміру людину!
    Старий усе життя працював, як віл, ставши профі у своєму ремеслі, а саме у риболовлі. У нього навіть був ученик. Але час невблаганний, і він старіє. Ніхто вже не вірить, що вдача до нього повернеться. І він живе у бідності, навіть голодує.
    Але усі ці тяготи старий сприймає з легкістю, він не здається, не жаліється, в що найголовніше, не озлоблюється на увесь білий світ - і вже цим не може вразити читача.
    І ось цей кволий стариган вступає у велику битву зі стихією! Його слабкі руки проти сили моря і її величезної дитини - риби!
    Хто кого? Хто переможе? І який буде трофей?
    Мені прямо до серця припав цей твір Ернеста Хемінгуея. Цей заядлий рибак, який зміг протриматись так довго на одній сирій рибі і не здатись! Яка сила духа! Яка міць!
    Якщо Ви ще не читали "Старий і море", то Вам просто потрібно це зробити, бо ця повість неймовірна і вражаюча! Дуже рекомендую її усім!
  •  
    Любовь с детства
    «Старик и море» - это короткий роман, написанный американским автором Эрнестом Хемингуэем в 1951 году в Бимини, Багамские Острова, и опубликованный в 1952 году. Это была последняя крупная художественная литература Хемингуэя, опубликованная при его жизни. Это одна из его самых известных работ, рассказывающая историю Сантьяго, стареющего кубинского рыбака, который борется с гигантским марлином далеко в Гольфстриме у побережья Кубы.

    В 1953 году “Старик и море» были награждены Пулитцеровской премией за художественную литературу, и Нобелевский комитет назвал ее вкладом в вручение Нобелевской премии по литературе Хемингуэю в 1954 году.

    Я читала данное произведение впервые довольно давно, не понимая всех подводных течений творчества одного из самых значимых писателей «Потерянного поколения», но уже тогда история о бедном рыбаке запала мне в душу, как история о человеке сильном, упрямом и напористом.

    Сейчас, много лет спустя первого знакомства, читая «Старик и море» я уже могу увидеть все проблески величия Хемингуэя. Его предложения полны образов и передают мудрость богатой жизни. Будучи пожилым человеком, он сам любил рыбалку, и Сантьяго отражает, как Хемингуэй провел свою дальнейшую жизнь.

  •  
    Старий і море
    З цією книгою у мене досить цікава історія. Читала її уже навіть не знаю скільки разів, ще починаючи зі шкільних років. І відчуття, ніби кожного разу читаю зовсім іншу книгу.

    Якщо у підлітковому віці, я сприймала цей роман буквально, як історію старого рибака Сантьяго, для якого єдиною можливістю прогодувати себе була риболовля, і от уже досить тривалий час йому не вдається нічого виловити, його сили на спаді, черговий раз відправляючись у море він тішить себе надією, що цього разу все вдасться і таки вдається, йому на гачок піймалася рибина небачених розмірів, Сантьяго з усіх сил прагне побороти її, але рибина сильніша, вона відносить його все далі в море, сили моряка на спаді, він уже тривалий час у відкритому морі. І от коли нарешті йому вдається побороти рибину, уже розпочинається боротьба з акулами, які прагнуть з"їсти її. Ну і чим все це закінчилося не буду писати, щоб не перебивати апетит до цієї історії)

    Але, уже читаючи у більш зрілому віці, я все більше розумію підтекст цієї історії, це боротьба особистості за свої цілі і мрії. Це історія про людину, яка мала ціль і з усіх сил прагнула досягнути її. Це історія проте, наскільки важко дається результат боротьби, і що цей результат не завжди такий, як ти прагнув. Це історія проте, що перемога не завжди солодка, а програш не завжди гіркий. Про все це можна філософствувати безкінечно. Але однозначно те, що це дуже глибока історія про внутрішню боротьбу особистості.

    Якщо ви ще не читали цієї історії, то вам обов"язково потрібно це зробити.
  •  
    Рецензія на "Старий і море"
    За цю повість Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську і Нобелівську премії. І цілком заслужено, адже твір є прекрасним, як зі сторони літературного стилю, так і сюжету і сенсів, закладених у ньому. Сюжет, на перши погляд, є дуже простим. Старий рибалка спільно із сусідським хлопчиною виходять час від часу у море, але без результату. Саме тому старий стає часто предметом насмішок інших рибалок, проте його маленький вірний друг не покидає старого і не хоче йти вчитися до інших рибалок. Але одного разу такий старому пощастило впіймати велику рибину. Це книга про пристрасть, про мотивацію, про засліплення метою. Мені так і не залишилося зрозумілим той момент, чи старий хотів впіймати ту велику рибину, від якої залишився тільки скелет, для себе чи виключно, щоб похизуватись перед іншими рибалками, які роками цькували його. Сам Хемінгуей говорив, що його метою не було створити якісь спеціальні символи, образи - він просто хотів показати море, старого, рибалок і якщо йому це вдалось зробити реалістичним, то це добре, що вони значать щось більше, ніж просто герої твору.
  •  
    5 из 5
    В новом переводе я смог насладиться текстом. Перевод вышел очень вкусный, отвечающий всем моим эстетическим запросам.
    Не могу отнести себя к пылким фанатам Хеммингуэя, хотя правильнее произносить именно так, как написано на обложке этой книги - Гэмингвэй, просто русский язык ленится произносить это имя в духе английского оригинала.
    Я зафанател от этой серии изданий ВСЛ. Все прекрасно и перевод и оформление - выше крыши!
    Первый раз я читал это произведение, тоже на украинском и перевод мне тогда очень не понравился. Я не этнограф и не лингвист и не знаю, как определить ту версию рідної мови, для себя я называю это "мовою Дмитра Павличка". Похожий слог и набор, как у вышеупомянутого заслуженного поэта и его компании спілчан, которые, кстати сказать сделали много переводов классики в советское время и я их не перевариваю на каком-то инстинктивном уровне. Это как украинский язык Оксаны Забужко, какая все таки радость, что так пишет только она одна. Ей я могу простить всякую эксцентричность.
    Хочу больше таких переводов и таких изданий - это шедевр.
  •  
    Неймовірно
    Що неймовірне я прочитала?
    Старий і море це те, що абсолютно перевернуло моє ставлення до Гемінгвея. Після По кому подзвін, І сходить сонце та коротких оповідань у мене склалось враження про цього письменника. Плюс доволі негативу лодавали відомості про нього як про людину і особистість - хвалькуватість, егоцентризм, самозакоханість, алкоголізм і сексизм не додавали шани йому. Геній безперечний, це класичний приклад світового таланту
    Але Старий і море. Це щось зовсім інше. Це інший рівень прози, світопередачі, психології. Це історія про людину
    Маленьку мурашку і стихію життя. Лише кілька днів з цією людиною. Але які, де? Це щось космічно фантастичне, бо ти фактично ці дні пробув там. Забувається хто ти і де ти- сьогодні, зараз - ти просто співучасник подій, той, хто споглядає і відчуває, хто пропускає через себе той калейдоскоп болі, страждань і чогось прекрасного і високого. Відкриваєш книгу і не відриваючись йдеш з героєм до кінця, до останнього слова.
    Я навіть плакала, таке рідко буває, хоч читаю я багато в здивувати мене важко.
    Але сьогодні сльози мої були чисті, як душа героя, як та муза, що спустилась на Ернеста Гемінгвея в ту мить, коли він це писав. Дякую.
  •  
    Старий і море, а також боротьба, що надихає
    "Старий і море" - це одна з тих книг шкільної програми, що мені дійсно сподобалися. Я чекала від неї всього, але не такого. Ця тоненька книжечка справді вразила мене. Вона змусила мене хвилюватися, співпереживати, прагнути дізнатися, що ж буде в фіналі. Ох, цей фінал! Але про нього згодом.

    Старий Сантьяго багато днів повертався з моря без риби. Але кожного ранку рибалка виходив у море в своєму маленькому човні, бо мав надію, що йому пощастить. Одного разу старий рибалив далеко від берега й спіймав дуже велику рибину. Тут і почалася його довга й тяжка боротьба. Сантьяго тільки прив'язав рибу до човна, як припливли акули й, незважаючи на відчайдушні спроби рибалки захистити її, лишили сам кістяк. Знову невдача. Але після прочитання лишилось враження, що наступного дня старий знову вийде в море й розпочне свою боротьбу...

    Звісно, в книжці все було описано не так сухо. Повість досить філософська, адже у морі Сантьяго розмірковував про життя, зв'язок людини з морем і його мешканцями.

    Мене вразила незламність рибалки, його віра в краще. Але було дуже прикро, що цього разу старому знову не поталанило.
  •  
    Незламна сила духу
    «Вони говорили про нього як про суперника, як про бездушний простір, ба навіть як про ворога. Та старий завжди думав про море як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, й позбавити її, а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача»

    Ернест Хемінгуей – напевно найвидатніший американський письменник, автор славнозвісної повісті «Старий і море». Я була вражена, читаючи його біографію. Неймовірна людина, яка по-справжньому жила, слухаючи лише власне серце.

    «Старий і море» - це вже класика. Від неї очікуєш більшого, аніж від представників сучасної літератури. Ну і що я можу сказати? Враження дуже суперечливі.

    Книга не викликала у мене відчуття захвату. Подиху не перехоплювало, але і розчарованою я не залишилася. Повість дуже красиво показала справжню незламну силу людського духу. Сантьяго мав мрію – зловити величезну рибу – і доля дала йому цей шанс. Старому рибалці було нелегко під час його шляху, але він нестримно боровся, щоб доказати самому собі, що він здатен на все!

    Мені дуже сподобалося його прихильне відношення до бажаної рибини, яку він її описував як: «…чудова, незвичайна рибина, і хтозна, скільки вже їй віку,— думав він. — Зроду ще не траплялося мені такої дужої рибини й щоб так дивно поводилась. Мабуть, вона дуже розумна й через те не вистрибує. Досить їй вистрибнути чи добряче смикнути — і мені капець. Та, певне, вона вже не раз попадалась на гачок і знає, що саме так треба змагатися за порятунок. Їй і невтямки, що проти неї лише одна людина, та ще й стара. А яка ж вона величезна, ця рибина, і який добрий дасть виторг, коли в неї смачне м'ясо. Наживу вона взяла, як самець, і тягне, як самець, і змагається не як перелякана. Цікаво, чи вона робить це свідомо, чи просто на відчай душі, як оце я?»

    Взагалі книга ідеально підійде для затишного вечора. Вона розслабляє, заставляє думати над розв’язкою, згадувати подібні історії з життя. «Старий і море» - дуже коротенька повість, тому я би хотіла, щоб кожен з нею ознайомився і взяв щось корисне для себе.
  •  
    Риба моєї мрії
    Сама по собі історія, на позір досить проста, взята автором чи то з преси, чи самі ж рибалки і розповіли.
    Старий (просто «Старий», як назва, означення головного протагоніста історії) рибалка вже 84 не може зловити ніякої риби. Відповідно, навіть не має їжі. Його десь рятує хлопчик, який виходить в море на вдатнішому човні, і десь щось підкидує Старому. Але старий рибалка впевнений у тому, що 85 це його щасливе число і завтра йому пощастить. Він виходить на своєму човні у море, і таки ловить рибу своєї мрії. Та перше – її ще треба приборкати. А коли вже приборкав – за нею припливають акули. І поки Старий повертається до берега, від риби залишається тільки голий кістяк. Старий плаче.
    Простенько на перший погляд. Але ця книжка стала лавреатом Пулітцерівської і цілої Нобелівської премії. Ну і десь, «обезсмертила» автора саме ця повість. Весь секрет у майстерності, у тих сенсах і підтекстах, яких він навшивав у цей відносно коротенький текст. В такому щільному обсязі письма насправді показане ціле життя. І тому захоплює.
  •  
    Класика, яку варто читати
    Книгу «Старий і море» вперше прочитала ще в школі на уроках літератури. З тих пір це була одна з моїх найулюбленіших книг Хемінгуея!
    Ця книга – це дещо більше від історії звичайного рибалки, якому пощастило спіймати справді величезну рибину. Вона про надію, терпіння, силу волі та незламність душі, про поразку та гірке розчарування у кінці. Та про те, що не завжди трапляється так як того хочеться, що іноді навіть найбільші людські надії зазнають краху.
    «Старий і море» у своїй основі має протистояння між людиною та морем, між внутрішнім та зовнішнім «Я».
    Старий рибалка Сантьяго самотній та дивакуватий чоловік, а море його єдиний товариш по життю. Саме займаючись рибальством старий заробляє собі на прожиття. Чергове відплиття у відкрите море мало бути схожим на багато попередніх. Але цього разу старому посміхнулася вдача – найбільша риба, яку коли-небудь бачив Сантьяго піймалася на його крючок. Та вдача мала і зворотній бік: рибина занадто важка та велика аби її виловити та кинути у човен до інших. Так і розпочалася найбільша у житті старого боротьба, боротьба між ним та морем.
  •  
    Життя — нескінченна боротьба!
    Читати про місце, де відбуваються дії у книзі, суцільне задоволення. Відчувається як могутність, так і спокій моря, пекуче сонце, солоне повітря, і головне — ніяк не покидає відчуття величі, яке відкриває нам безкраїй морський горизонт. Такі історії потрібно читати на розпеченій сонцем терасі, абстрагувавшись від всього, що оточує, і поринати в «солону від морської води» історію.
    «Старий і море» показує нам епізод із життя рибалки, що прагнув зловити чималу рибину, і провів вдосталь часу в морі, аби досягти своєї мети. Історія народила для мене одну думку: життя — нескінченна боротьба! Хай попереду, як здається, нас чекає щось, у що ми віримо, ми невпинно будемо це виборювати — свідомо і підсвідомо. Навіть сам Старий, будучи в морі, не раз говорив сам до себе то вслух (свідомо), то подумки підказував собі що робити (підсвідомо).
    У висновку можу стверджувати, що боротьбу за наші бажання ми повинні оцінювати наслідками.
    Також хочу відзначити бездоганне видання: обкладинка — мистецький витвір, сторінки надзвичайно приємні на дотик, неперевершені кольорові ілюстрації всередині книги. Усе це в комплексі створює враження, що це видання — переконлива мистецька робота.
    Рекомендую!
  •  
    Старий і Море
    Читаючи дану книгу перш за все звертаєш увагу на атмосферу, яка оточує персонажів – вода, море, дощ. Для гемінґвеївського старого море – це водночас і символ процвітання, бо воно його годує, але й символ біди, болю і жорстокості, адже море не завжди лагідне і привітне. Трапляються моменти коли море проявляє себе у всій своїй жорсткості, яку можна побачити на поораних шрамами руках старого рибалки, зашкарублих ногах, тощо. Та й наприкінці ми бачимо, що символічний образ моря теж має свою іронію: спочатку він дає надію для старого, а потім повільно її забирає. Старий мовчки зносить всі негоди, ніколи не нарікає він ще й намагається філософськи обґрунтувати свої нещастя і на деякий час створюється враження, що він безхарактерний і з ним можна робити все що заманеться. Та це не зовсім так… Рибалка, незважаючи на біль, рани, втому, спрагу і голод, все одно не здається і переслідує свою здобич і прямим текстом каже, що здобуде перемогу і двобої з рибиною, що врешті решт і стається. В ньому присутній внутрішній дух боротьби і переконаності в тому, що незважаючи ні на що він свого доб’ється. За самотністю і безпомічністю старого криється перш за все життєвий досвід, який можна здобути тільки проживши життя і не інакше. Також внутрішня сила, але особливого ґатунку, коли все довкола здається несуттєвим і сірим саме внутрішній дух надає барв і фарб водночас допомагаючи долати труднощі.
  •  
    Сложно и просто одновременно
    Эрнест Хеменгуэй один из самых ярких представителей так называемого "утраченного поколения". Такое прозвище получила целая плеяда писателей, которые в юном возрасте прошли через все ужасы Первой мировой войны.
    Главные герои из произведений люди сильные и уверенные в себе. К сожалению в реальной жизни многие писатели относящиеся к этому поколению не смогли соответствовать требованиям своих литературных персонажей. Эрнест Хеменгуэй выжил на войне, стал всемирно известным писателем, но так и не смог жить в послевоенном мире и выбрал добровольную смерть.
    Герой его произведения "Старик и море" обычный простой рыбак, который за свою жизнь не подумал ничего стоящего. И вдруг уже в преклонном возрасте небывалое везение - на крючок попалась большая рыба.
    Но оказалось силы у рыбака и его добычи приблизительно равны. При этом никто не хочет задаваться. Рыбак понимает,что сам рыбу вытащить не сможет, но отпустить ее также невозможно.
    К чему приведет эта борьба, будет ли в ней победитель - это главная интрига произведения. Уже не одно десятилетие читатели со всего мира сочувствуют рыбаку и рыбе. А ведь в этой истории как в жизни нет одного победителя, но проявлять слабость и отступать даже в самой безвыходной ситуации нельзя!
 
Характеристики Старий і море
Автор
Ернест Гемінґвей
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1952
Перекладач
Володимир Митрофанов
Ілюстратор
Слава Шульц
Кількість сторінок
104
Ілюстрації
Кольорові
Формат
145x200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-679-391-5
Вага
320 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Старий і море