Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
Паперова книга | Код товару 930437
Yakaboo 4.9/5
Автор
Вахтанг Кіпіані
Видавництво
Vivat
Серія книг
Історія та політика
Мова
Українська
Рік видання
2019
Укладач
Вахтанг Кіпіані
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Чорно-білі

Усе про книжку Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У цій книжці зібрано документи з шеститомної кримінальної справи, яка зберігається на полицях колишнього архіву КДБ УРСР у Києві (нині — Галузевий державний архів СБУ). Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагався врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за ґратами політичної зони на Уралі? До матеріалів 1980 року ми додали кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув'язнення та загибелі одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ століття.

У книжці вміщено архівні документи зі справи Василя Стуса (протоколи обшуків, допитів, листи, статті і т. д.), фотографії, статті Вахтанга Кіпіані, а також відомих дисидентів — Василя Овсієнка, Леоніда Бородіна. Додано останні прижиттєві нотатки Стуса — «З таборового зошита», таємно передані з табору на волю. Передмова Вахтанга Кіпіані.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Вахтанг Кіпіані
Видавництво
Vivat
Серія книг
Історія та політика
Мова
Українська
Рік видання
2019
Укладач
Вахтанг Кіпіані
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Чорно-білі
Рецензії
  •  
    Василь Стус 92% користувачів вважають цей відгук корисним
    Имя Стуса известно любому украинцу моего возраста, а мне двадцать лет, со времён школьной скамьи. Помню как на уроках украинской литературы мы учили его стихи и изучали его биографию. Я тогда впервые вообще узнала, что во времена Советского союза была такая тенденция гонения людей творчества. Помню как мне тогда невероятно нравился тот его стих который я учила. Сейчас же я понимаю какой важно личностью является Василий Стус в истории Украины. Невероятно талантливый человек который отдал жизнь за свои взгляды и идеалы. Человек который не отказывался от своих слов даже под пытками и, мужчина который не переставал писать свои замечательные стихи которые от первого до последнего слова были посвящены своей родине. Сейчас же мне очень радостно от того, что его имя не забыто, он говорит будущим поколениям свои мысли через страницы книг. Данную книгу будет очень полезно почитать, людям которые хотят больше узнать о истории нашего героя, его муках и судебном деле. Мне было невыносимо интересно. Спасибо.
  •  
    Архіви не мовчать 91% користувачів вважають цей відгук корисним
    Незважаючи на роки заборон, цькувань, знущань та фізичних знищень українських патріотів у 1989 році вулиці Києва заполонили тисячі людей. І з цим влада не могла зробити зовсім нічого - до Києва повернувся Василь Стус, на жаль це була його остання "хода столицею".
    Неймовірно, але в СРСР навіть поет станови загрозу окупаційні владі, яка за надуманими звинуваченнями відправила його в заслання.
    У книзі вміщено матеріали справи, яких назбиралося аж шість томів. Дослідження місця та ролі сторін захисту та обвинувачення в судовому процесі, який був швидше формальністю, ніж дійсно юридичним актом.
    Крім цього в книзі вміщено щоденник Василя Стуса під назвою "З таборового зошита". У книзі є чорно-білі світлини та уривки документів з кримінальної справи В.Стуса.
    Книга стане в нагоді студентам, вузів, учням старших класів, молодим науковцям, які досліджують історію чи вивчають її, а також абсолютно всім, хто цікавиться історичними та суспільними процесами, що відбувалися в нашій країні в минулому та вплинули на наше сьогодення.
Купити - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
260 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Вахтанг Кіпіані
Вахтанг Кіпіані

Вахтанг Кіпіані — український історик і журналіст. Народився 1 квітня 1971 року в Тбілісі. Вищу освіту здобув за фахом учитель історії та правознавства в Миколаївському державному педагогічному інституті, де навчався з 1989 по 1994 рік. Зі студентства вів активне соціальне життя, беручи участь в громадських рухах. З початку дев'яностих працював редактором, кореспондентом і оглядачем у ряді г...

Детальніше

Рецензії Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Василь Стус 92% користувачів вважають цей відгук корисним
    Имя Стуса известно любому украинцу моего возраста, а мне двадцать лет, со времён школьной скамьи. Помню как на уроках украинской литературы мы учили его стихи и изучали его биографию. Я тогда впервые вообще узнала, что во времена Советского союза была такая тенденция гонения людей творчества. Помню как мне тогда невероятно нравился тот его стих который я учила. Сейчас же я понимаю какой важно личностью является Василий Стус в истории Украины. Невероятно талантливый человек который отдал жизнь за свои взгляды и идеалы. Человек который не отказывался от своих слов даже под пытками и, мужчина который не переставал писать свои замечательные стихи которые от первого до последнего слова были посвящены своей родине. Сейчас же мне очень радостно от того, что его имя не забыто, он говорит будущим поколениям свои мысли через страницы книг. Данную книгу будет очень полезно почитать, людям которые хотят больше узнать о истории нашего героя, его муках и судебном деле. Мне было невыносимо интересно. Спасибо.
  •  
    Архіви не мовчать 91% користувачів вважають цей відгук корисним
    Незважаючи на роки заборон, цькувань, знущань та фізичних знищень українських патріотів у 1989 році вулиці Києва заполонили тисячі людей. І з цим влада не могла зробити зовсім нічого - до Києва повернувся Василь Стус, на жаль це була його остання "хода столицею".
    Неймовірно, але в СРСР навіть поет станови загрозу окупаційні владі, яка за надуманими звинуваченнями відправила його в заслання.
    У книзі вміщено матеріали справи, яких назбиралося аж шість томів. Дослідження місця та ролі сторін захисту та обвинувачення в судовому процесі, який був швидше формальністю, ніж дійсно юридичним актом.
    Крім цього в книзі вміщено щоденник Василя Стуса під назвою "З таборового зошита". У книзі є чорно-білі світлини та уривки документів з кримінальної справи В.Стуса.
    Книга стане в нагоді студентам, вузів, учням старших класів, молодим науковцям, які досліджують історію чи вивчають її, а також абсолютно всім, хто цікавиться історичними та суспільними процесами, що відбувалися в нашій країні в минулому та вплинули на наше сьогодення.
  •  
    Пізнавально 87% користувачів вважають цей відгук корисним
    Про Василя Стуса зараз можна знайти дуже багато інформації: в інтернеті, в нововиданих книгах, навіть в журналах. Набуває популярності його творчість. Звичайно, вона була популярною і до цього часу, однак відбувається певна популяризації його віршів, а тому все більша кількість людей з ними знайомиться і все більша кількість людей захоплюється ними.
    Однак вся інформація про Василя Стуса не обмежується лише вище згаданою. Історичні нариси про нього дуже важливі, але, на мою думку, доволі цікаво саме першоджерела - щоденник автора, матеріали кримінальних справ тощо. Власне це все і зібрано у даній книзі. Архівні матеріали судових справ дозволяють краще подивитися на дисидента та поета Василя Стуса, на його громадянську позицію, його силу волі та несправедливе засудження. З допитів поета, протоколів судового зібрання можна прослідкувати неабияку жертовність цього відомого українського діяча, який ставив усе українське вище за все інше. Насправді таких людей було дуже та дуже мало, однак саме вони сьогодні є об'єктами захоплень, адже питання, яке може задати собі кожна людини "А чи я би так зумів?", мабуть, риторичне, адже швидше всього - ні!
    Важливість кримінальних справ у тому, що вони об'єктивні, з певної точки зору, а тому і цікавіші інколи за суб'єктивні наукові судження дослідників.
  •  
    Важливе видання 83% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цю книгу я читала дуже довго. І не тому, що вона має близько 700 сторінок, а тому що багато разів робила тривалі перерви в її прочитанні. Це та книга, про яку в підсумках осіннього бінґо я написала: п'ята, яку почала читати, але не завершила цей процес. Тож серед зимових прочитаних книг вона є першою, на яку пишу відгук.

    Сказати, що це солідне і дуже важливе видання - це не сказати нічого. Навіть уявити собі не можу, скільки часу і зусиль було докладено для того, щоб ця книга побачила світ.

    Збірка документів… Чомусь ці слова хоч і звучать строго й не весело, все ж не думала про те, що книга буде такою сухою і складатиметься лише з матеріалів слідства та суду. Хоч і цікавлюсь таким, але читати стає нудно.

    Як сказав мій знайомий Павло Величко, пересічний читач цю книгу не купить. Нею цікавляться переважно або юристи, або філологи.

    Після перечитаних матеріалів я стала краще розуміти судові процеси того часу, пережила кожен описаний момент разом із письменником та його близькими, дещо під іншим кутом стала сприймати тих, проти кого боровся відомий поет, поглянула на постать Василя Стуса по-новому, змінилась думка про нього, сформувалось нове уявлення про його життя і творчість.

    Думала, що ця книга дасть мені відповіді на чимало запитань, але виявляється, що багато з них так і залишаються відкритими, до того ж з’являються у процесі читання й нові. Досі загадкою є смерть Василя Стуса, про причини якої є мінімум 6 версій. Але знаємо одне, що, навіть з’ясувавши істину, ми ніколи не повернемо втрачене життя. Іншого Стуса в нас не буде.
  •  
    Якщо мати національного героя - то Стуса 76% користувачів вважають цей відгук корисним
    Розмірковувати над причинами, чому в Україні важко з національною ідентичністю - можна довго, якщо не безкінечно. А можна просто знайти дійсно вартісних особистостей, які виступають не ефемерним образом, а тих, дії котрих довели які цінності лежали в основі їхнього життєвого вибору.

    Тому хто б там не називав національним героєм Ярослава Мудрого, однак ім"я Василя Стуса і його життя можуть розповісти нам більше про те як бути людиною. І збірка документів "Справа Василя Стуса" у цьому добре допоможе.

    Стус був більше, ніж просто українцем. Українцем взагалі можна бути по-різному, бо навіть сьогодні це питання відкрите для дискусії. А найбільше Стус був людиною, яка шукала справедливості для свого народу, який за його словами, був затравлений радянською пропагандою. Читаючи його "Записки з табору" найбільш чітко прослідковується лінія боротьби за дві базові людські цінності. Перша цінність - це мова, без якої людина і індивід не може існувати, тому вона і стала легким засобом маніпуляції з боку системи. А друга цінність, чи навіть дві, - це свобода і незламність духу - десь так Стус спостерігав за подіями в Польщі, в якій він бачив символ непідкореного бунту радянській системі.

  •  
    Справа Василя Стуса 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    На превеликий жаль, з шкільної програми української літератури я мало що пам'ятаю про Василя Стуса. Поет-дисидент, засуджений радянською владою за проукраїнську творчість та активну націоналістичну позицію, загинув при загадкових обставинах у в'язниці. Зараз все частіше в мережі натикаєшся на уривки листів Стуса до дружини та сина. Неможливо не захоплюватися силою слова, чіткістю позиції, неймовірною любов'ю до Батьківщини та рідних... Страшно, що така видатна людина жила в такий непростий час... Незважаючи ні на що, Василь Стус не підкорювався системі, залишався вірним своїм переконанням і повинен запам'ятатися українському народу своєю незламністю.
    Про книгу Вахтанга Кіпіані зараз неможливо не знати. Книга на лаві підсудних. Державний адвокат Стуса, а нині впливовий політик, Віктор Медведчук прагне заборонити видання і поширення цієї книги.
    Я не можу сказати, що цю книгу захоче прочитати кожен, адже вона досить специфічна. Все таки тут зібрані сухі юридичні документи - з кримінальної справи Стуса. Але окрім них тут є уривки листів з в'язниці та останні записи поета, таємно передані на волю. Ця книга повинна бути в домі кожного справжнього українця.
  •  
    Справа 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як це не парадоксально, але ця книга написана у минулому році про справу українського поета та дисидента Василя Стуса, який був двічі засуджений у сімдесятих роках минулого століття та загинув за нез’ясованих обставин у 1985 році, стала справжньою подіє у 2020 році. Справа за позовом адвоката Стуса здійснила настільки широкий резонанс у суспільстві, що про цю книгу не чув лише лінивий.
    Вахтанг Кіпіані проробив колосальну роботу в архівах та виклав матеріали свого дослідженні у цьому дослідженні, і насправді у книзі мало авторського тексту, для того щоб сказати, що упорядник книги спотворив інформацію викладену в ній чи додав якусь свою інтерпретацію. У книзі описана повна хронологія подій, за допомогою якої читач може чітко уявити весь судовий процес радянської системи та скласти враження про весь судоустрій СРСР на прикладі нашого дисидента, яких було засуджено сотнями в цій псевдодержаві.
    Рекомендую для прочитання всім, хто цікавить минулим нашої країни та щиро прагне побудувати справжню, вільну та незалежну, процвітаючу державу.
  •  
    Заборонена 70% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як звжди, зранку п‘ю чай «вприкуску» з порцією ранкових новин.
    Перше, що впадає в очі - пост Громадського про заборону на розповсюдження «Справи Василя Стуса» - книги Кіпіані.
    Чудовий ранок!
    Автоматично відкриваю усі знайомі сайти книгарень - уже ніде немає навіть згадок про цей твір, його за лічені години вилучили з продажу, або ж прикриваються банальним «немає в наявності», хоча рішення суду ще поки навіть не набрало законної сили.
    У коментарях до новини читаю порівняння з Оруелом, і справді, нам лише міністерства правди не вистачає сюди до повного щастя. Хтось запитує про аргументи суду, так от, «деякі фрази порушують честь та гідність позивача». І нічого, що деякі фрази позивача насправді колись порушили право на життя людини...
    Просто не можна порушити честь та гідність людини, в якої їх немає...
    Цікаво, коли заборонять зберігання цієї книги? Може це теж порушує почуття безневинних адвокатів, чиї «блискучі вміння захищати» ввійшли в світову історію юриспруденції, як «найсправедливіші».
    А ще декілька днів тому я посміювалась з постів книгарень, що рекламували акцію на «Справу Стуса», закликаючи купити, поки її ще не заборонили. Серйозно? Хтось обурюється таким цензуруванням у вкраїнському просторі, а для когось це піар, ще й неабиякий.
    Прикро тільки, що 90% українців насправді зацікавились цією історією лише після такого от скандалу з забороною. Прикро, що для боротьби та відстоювання національних інтересів, нам потрібен ефект Стрейзанд (тепер відомий ще й під назвою ефект Медведчука).
    Смішно, що Кіпіані тепер не можна називати Медведчука «шісткою комуністичної системи», щоправда, можна «сином поліцая».
    Щиро тішусь, що за три години більше сотні дзвінків і кількасот замовлень книги особисто у автора. А Vivat, незважаючи на заборону, заявило, що вже друкує новий тираж і всі охочі все ж зможуть отримати нецензуроване видання.
    Рекомендую усім прочитати цей шедевр!
  •  
    Біль і тільки 62% користувачів вважають цей відгук корисним
    Поезії пера Василя Стуса в школі вчив, чи хоча б читав, принаймні чув - кожен.
    Але весь алгоритм того, що довелося пережити письменнику, знає досить мало хто.

    Титанова праця пана Кіпіані знайомить нас не лише з долею Стуса, але із усіма документами, протоколами, заключеннями, які стосувалися ув‘язненого. Через призму документів, також відслідковується лінія тієї несправедливої системи, що панувала в Україні і від якої, майже, не було порятунку.

    Прочитати Книгу за декілька вечорів, як на мене, неможливо хоча б з тої точки зору, що вона перенасичена документацією, які важко сприйняти ніби оповідальну форму роману, і хочеться вичитувати я і переживати весь той страх і жах, який пережив Стус, адже кожен акт несе в собі біль і відчай, які читач пропускає через себе і саме з цієї причини моє читання особисто затягнулося на відносно довгий період, чому я дуже рада!

    Невимовно шкода, що знаючи правду, перечитуючи ці документи, приходиш до думки, що вже нічим не зарадиш патріотові і борцю за справедливість - Стусу, а так би хотілося щось змінити, щоб доля поета склалася-таки іншим чином..

    Окрему і безкінечну подяку хочеться висловити упоряднику панові Кіпіані, бо зроблена ним робота - вклад в історію України - вона не оцінена, титанічний труд, болючий, та такий важливий для кожного сумлінного українця.
  •  
    Справа Василя Стуса 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    З позитивного: книга цікава, всю цю інформацію у вікіпедії не прочитаєш. Найбільше сподобалися останні записи Стуса, фотографії оригіналів статей, заяв і т.п, спогади інших в'язнів.
    З того, що не сподобалося: не вистачило кращої редакторської роботи: детальної структуризації, якихось пояснень до деяких документів чи хоча б більш змістовних заголовків до розділів. Деякі документи майже повністю дублюють інші - чи критично важливо було додавати їх до книги? Коментарі щодо того, які люди згадуються в документах також не завадили б.
  •  
    Історична правда 57% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кожен українець знайомий із постаттю Стуса ще зі шкільних часів. Але, знаючи зі свого досвіду, все, що ми пам'ятаємо через декілька років після школи - це його прізвище,ім'я та декілька його віршів(можливо). Сьогодні ця книга грає велику роль у сучасній українській літературі і, можна з впевненістю сказати, зробила переворот у сьогоденному суспільстві.
    Більша частина книги включає в себе збірку документів з архіву колишнього КБД УРСР. Описуються всі документи дослівно, але, як на мене, трохи адаптовані для зручності читача.
    Друга частина включає в себе різноманітні факти з життя Василя Стуса, більша частина котрих, присвячена останнім рокам життя (Ці факти не є видумкою автора, а написані завдяки коментарям людей, що були близькими до Стуса).
    В кінці ми маємо нагоду прочитати останні записи з таборового зошита поета, які вдалося зберегти.
    Ця книга асоціюється в мене з післямовою Василя Стуса, адже, судячи з усього, якщо сьогодні її намагаються заборонити в Україні, то його мета у цій країні ще не завершена і сама книга "Справа Василя Стуса" є покликом українців до змін на краще.
  •  
    Борець 60% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга «Справа Василя Стуса» є дійсно унікальною. По-перше вона стала бестселером аж через рік після того, як побачила світ. По-друге популярність їй приніс один з персонажів книги, який прагнучи її заборонити отримав результат на який мабуть не сподівався: нею зацікавилося багато читачів.
    Майже вся книга це ретельно зібрані документальні матеріали з українських архівів, упорядник якої Вахтанг Кіпіані намагався викласти матеріал без власної оцінки, без слів від себе, і йому це практично вдалося, хоча важко було стримати емоції від беззаконня радянської правоохоронної системи.
    У дослідженні багато фотоматеріалів, копій судових справ, архівних документів тощо. Крім цього до книги увійшов щоденник Василя Стуса «З таборового зошита», це нотатки письменника, які вдалося передати на волю, і які були опубліковані дисидентами, а в часи незалежної України повноцінною книгою.
    Василь Стус став по-справжньому знаковим поетом, символом епохи та прикладом боротьби. І я думаю це дуже добре, що завдяки ворогам його популярність починає нове сходження до свідомості більшості українців.
  •  
    Дело жизни за семью печатями 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Личность Василия Стуса, его жизненный и творческий путь не оставляют меня равнодушными со школьной скамьи. Впоследствии, получив юридическое образование, я не раз возвращалась к доступным материалам его дала и хотела разобраться в случившемся. Не всегда и далеко не все из них были в общем доступе. Эта книга представляет собой максимально полный сборник и сможет из первоисточника ответить на многие интересующие вопросы интересующимся биографией украинского автора.
    Его творчество столь сильное для меня, что именно на примере его поэзии я поняла и открываю для себя до сих пор силу мысли, обрамленную в слово. Его творчество открывает какая незаурядная личность стоит за каждым словосочетанием и сколько бы еще потрясающих поэзий автор смог создать, если бы его жизнь по синхронному стечению неблагоприятных обстоятельств - трагично прекратилась. Работа с документами, приведенными в книге доставляет удовольствие пытливым умам - ведь это первоисточники. лишенные удобных, кому бы то ни было, оценочных суждений.
  •  
    Ми зобов'язані нести їхній прапор! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Головний плюс цієї книги – те, що вона існує! Її ідейне значення значно сильніше і важливіше, ніж її зміст.
    Вона однозначно пригодиться різного роду дослідникам та журналістам, які будуть використовувати її у рамках своєї професії. Пересічному ж читачеві – бажаю терпіння та більш-менш пристойних знань з історії України.
    Книга на 80% є збірником документів, але це її не псує. Вона документ, а не бульварне чтиво. Тим більше, що автор починає її не хронологічно. Як у художніх романах, він розставляє експозицію, вносить сюжетний поворот і нагнітає драму. І все це за допомогою документів! Однозначно Кіпіані людина старанна і талановита.
    Емоційно найскладнішою була частина зі спогадами сусідів-арештантів Стуса. Мороз пробігає по шкірі, коли розумієш від кого ми, українці, вирвались. Агресивний, недолугий, пропахлий горілкою і тютюном моральний виродок, що в усі сторони розпускає свої закривавлені руки.
    Не скажу, що кожен повинен її мати вдома, як «Кобзаря», не люблю, коли речі лежать без діла. Але кожен повинен прочитати цю книжку. Пройти стежками Стуса. Зрозуміти, чому важливо розвиватися розумово. Чому потрібно завжди залишатися людиною. Чому ідеї безсмертні.
    Крапля дьогтю. Ускладнюють читання постійні повтори документів. Одне й те саме, знову і знов. Десятки сторінок. Так, документалістика, але все-таки, можна було якось обіграти цей момент.
    P.S. Дуже вразив опис Стусом його переслідувань кегебістами. У місцях проживаннях, на вокзалах, у літаках. Нагадало недавній скандал із О. Навальним. Один в один. 40 років пройшло, а «спадкоємець СРСР» не змінив методів. І знову тягне до України свої закривавлені руки
  •  
    такі речі треба знати
    Нації помирають, коли в них забирають героїв, історію та мову. Тому такі книжки, що дають змогу зберегти наше надбання, переоцінити неможливо. Неможливо переоцінити роботу укладача цієї книги – Вахтанга Кіпіані. Зроблено титанічну роботу. Але ж це не все – боротьба триває.
    Читати книжку дуже важко, бо вона складається переважно з архівних матеріалів справи. Дуже цікаво читати протоколи допиту свідків.
    «Кожен понеділок у нашому цесі проводяться політінформації, і Стусу, як людині з вищою освітою, було запропоновано проводити їх, але він чомусь відмовився….. За весь час мого знайомства з Стусом я від нього антирадянських… висловлювань… не чув».
    Ця книга не на один вечір. Доводиться постійно переривати читання, бо іноді емоції від прочитаного зашкалюють. Іноді важко зрозуміти, що малося на увазі. Треба перечитувати. Були опитані не тільки свідки, що добре знали поета, але й люди, які один чи два рази випадково зустрічалися з ним. Збиралися плітки, та на їх основі формувалися обвинувачення.
    «Справу Василя Стуса» треба використовувати як підручник в університетах та старшій школі. Я вважаю, було б навіть доцільним провести серію семінарів для вчителів та викладачів.
  •  
    Правда не мовчить
    "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР"
    Видавництво VIVAT.
    Кили в 2020 чуєш, що є книги заборонені для читання, не просто дивуєшся а відчуваєш який дискомфорт. Востаннє книги про українських дисидентів забороняли на території України років тридцять тому. Єдине від чого почуваєшся піднесено та щасливо, це те що людей ніколи не зупиняли такі заборони, якщо хочеш знати правду, дізнаєшся її будь яким шляхом.
    Історія боротьби та життя Василя Стуса. Книга містить документальні матеріали з архіву колишнього КДБ, які зрозуміло що приховували роками. Пан Медведчук зазіхає на моє право знати правду, він подає в суд щодо захисту своєї ділової репутації, прав, честі, гідності та прохає заборонити видавництву розповсюджувати дану книгу, поширювати будь яку інформацію про книгу в ЗМІ та в інтернеті. Він зазіхає на наше право знайти істину у справі Стуса.
    Якщо сам митець відстоював не лише свої права а й інших понад 20 років, ми змушені робити теж саме безкінечно, не зупинятися на досягнутому, і вірити в краще та кращих людей.
    Раджу для читання абсолютно всім!!!
  •  
    Рукописи не горять
    Напевно, буває вкрай рідко, коли документальна книга, яка складається з численних документів і чорно-білих фото, стає в прямому розумінні цього слова бестселером. Вбачаю три причини того, що товста збірка документів з архівів колишнього КДБ УРСР стала такою популярною в Україні. По-перше, чудову рекламу збірці створив судовий процес з безпрецедентного в новітній історії країни питання - спроби заборонити поширення книги (до речі, це видання збірки відкривається судовим рішенням Дарницького районного суду Києва, тож учасники цього судового процесу процесу теж ввійшли, а може і вляпались в історію). По-друге, сама постать Василя Стуса, про якого до останнього часу- скажемо відверто- ми знали мало, постає з сухих архівних документів неординарною особистю, талановитим поетом і справжнім патріотом своєї країни. І, звичайно, заслуговує на повагу титанічна робота укладника збірки Вахтанга Кіпіані, який зумів мовою оригінальних документів - листів, судових рішень, протоколів допитів - занурити читача в той час, коли жив, творив і умирав Василь Стус. Якщо до цього додати чудове оформлення книги харківським видавництвом "Віват", то стає зрозумілим, що ця збірка документів має бути на книжковій полиці кожного книголюба, якому небайдужа історія своєї країни.
  •  
    Уже направду історична книга
    Нещодавно цю книжку обговорювала вся Україна після скандального позову Віктора Медведчука. Але для неї вийшло на краще - тепер ця історично важлива книжка є на поличках тисяч українців, її читають, обговорюють, а її герой через більш ніж 30 років після своєї смерті доводить, що любов до слова і рідної країни, відчайдушність у своїй боротьбі варті поваги і пам'яті.

    Це збірка документів, та сама кримінальна справа, за якою судили поета, правозахисника і дисидента Василя Стуса. Його ім'я точно відоме всім українцям ще зі школи. Особисто мені постать Стуса дуже цікава. Я читала художню книжку про нього "Заборонений", його працю "Феномен доби". І не могла оминути "Справу". Книжка читається важко, звісно, це ж не художня література і навіть не звичайний нон-фікшн. Тут протоколи, допити, документи.

    Що найцікавішим видалося особисто для мене?
    Усвідомлення того, що звичайні люди не мали можливості зрозуміти, чого добивалися дисиденти. Для них вони були "ворогами народу", бо про це звідусіль говорила партія: з газет, з телевізора. Як це поетів карають за те, що вони пишуть? Он десятками виходять книжки, де вихваляють комунізм, а автори купаються в славі. То нащо писати про інше і самим себе наражати на небезпеку? Як це в СРСР обмежують людські права? Можна ж купити їжу, створити сім'ю, жити простим стабільним життям. Які ще права потрібні? З нашого далекого сучасного погляду видається дивним, як люди могли не розуміти цього, але після цієї книжки стає ясніше. Після показів усіх тих простих робітників, які звинувачували Стуса в тому, що він очорнює радянську владу, яка так піклується про людей.

    Також було цікаво почитати про Нобелівську премію і Стуса та про його смерть. Щодо цих двох тем є багато теорій, версій і містифікацій. Після книжки стає трохи ясніше, що і як, але зовсім трохи, бо насправді вони так і лишаться нерозгаданими загадками.

    Книжка варта уваги, і однозначно варта того, щоб про неї говорили, її читали і берегли на своїх полицях.
  •  
    Книга на лаві підсудних
    Всі ми знаємо з уроків історії, як важко жилось при радянській владі, а з уроків української літератури знали, що нашим українським письменникам було ледь не найгірше. Бо лише пишучи про Україну, бажаючи їй щастя, вони ставали майже "ворогами народу". Така доля чекала на багатьох молодих письменників, не обійшла вона і Стуса...

    З 60-х років минулого століття почалося його протистояння радянській системі: численні протести, голодівки, листи до вищого керівництва, звернення з проханням повернути конфісковані вірші, два суди з вироком "винен", а після другого ще й позначка "рецидивіст", 3 роки заслання, 10 років таборів суворого режиму та смерть в холодній камері карцеру під час другого "строку відбуття покарання". І це все Стус пережив за вірші...

    Книга на 90% складається з кримінальної справи Стуса під час другого суду. Подана вона повністю, усі 6 томів. І просто читаючи кримінальну справу, розумієш, що отриманий Василем вирок чекав його з самого початку. А як інакше, якщо ледь не кожен його вірш або лист підлягав перевірці (навіть особисті листи та романтичні вірші), і в 10 випадках з 10 висновок - документ за змістом націоналістичний, ідейно-шкідливий, містить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний та суспільний лад.

    Після вироку суду 1980 р. Стус не подавав апеляцію, бо знав, що це нічого не змінить. Натомість він писав листи з єдиною вимогою - повернути його вірші дружині (майже весь його літературний доробок було конфісковано під час обшуків, а після вироку суд залишив їх при справі). Його скаргу задовольнили лише 1991 році, а сприяв цьому Протест, який 18 липня 1990 р. подав прокурор Потебенько М. О.

    2 серпня 1990 р. судова колегія скасувала вирок відносно Стуса та закрила кримінальну справу "за відсутністю в його діях складу злочину"!!! І все це зробив прокурор, хоча мав би робити адвокат, ще на засіданні суду! На жаль, на момент своєї амністії поет уже майже 5 років спочивав у холодній землі.

    Цю книгу також чекав судовий процес: пан М (який виступав тим самим адвокатом Стуса) подав позов, нібито текст книги принижує його гідність. Але після прочитання цієї книги я ще більше впевнилася, що сам він її навіть не читав! Кіпіані ж пише : "... чи міг адвокат (будь-який?!) врятувати підзахисних Стуса та Литвиненка? Ні, бо їхня доля вирішувалася не в залі суду". Цим він фактично виправдав дії пана М як адвоката на тому злощасному судовому засіданні. Тому сьогоднішній судовий позов є абсурдним!

    Нехай же ця книга й надалі буде доступною, бо читати її таки варто!
  •  
    Історія яку мають пам'ятати
    Книжка просто шикарна останній тираж з рішення суду на форзаці. Завдяки гарній "рекламі" політика не пропустив цей шедевр. Купа фото та відсканованих документів, свідчень та фактів з життя Василя. Історію не можна не знати або забути бо будуть наслідки. Мова зрозуміла та читається легко. Аркуші тонкуваті доволі але загалом добре все. Обкладинка гарно оформлена та скомпонована буде прикрасою полиці кожного книгомана. Хто ще не придбав настійливо рекомендую до придбання та читання цього історичного шедевру.
  •  
    Читати всім
    Багато хто відкриває її, бачить, що це реально збірка свідчень, протоколів, розшифрованих допитів справи - і закриває.

    Але це не суха книжка. Архіви живуть своїм життям. Складаються в цілісну картину того, як знищили людину світлих ідеалів. Тих ідеалів, які робили тебе мішенню в період СРСР.

    Стус був категоричною, різкою людиною, ідеалістом. Але точно щирим у своїй любові до України.

    Чим довше читаєш - тим більше складається як пазл накатана тоді схема, як шились справи. Комусь незручному придумували жахливий із точки зору радянської людини злочин: зґвалтування, зберігання наркотиків, гомосексуалізм. Швидко знаходились "жертви" і "свідки". На тих, хто вступався за цих обвинувачених - заводили окремі справи. Тих, хто відмовлявся "співпрацювати", тобто закладати - під пильний контроль КДБ.

    Таким як Стус от - справу про «антирадянську агітацію і пропаганду». Про бажання казати правду, іншими словами. За розмови про те, що права людини в СРСР - фікція, що йде русифікація, що правосуддя - цирк, що незгодних запихають в дурку і висилають.

    Я люблю Стуса дуже давно, перечитала і збірки, і листи, і критику про нього. Але з роботи Кіпіані дізналась масу нюансів. Скажімо, свідчення Михайлини Коцюбинської і Світлани Кириченко, які на суді осмілились підтримати Стуса - це ж просто не люди, а бетон. Я не поїхала б архів за ними, добре, що для мене їх передрукували.

    Стусові записи з виправної колонії Кучино про все те тотальне приниження і знущання - дуже чіпляє. Особливо про обшуки і карцери. Варварський режим.

    А розповідь на останніх сторінках рос письменника Леоніда Бородіна, який теж відбував термін, і останній з усіх бачив Стуса живим - взагалі найсильніші спогади, які я за останній час читала.
  •  
    Документальні факти про життя Стуса
    Купив, як і багато хто, на хвилі протесту проти судового рішення. Бо книжку могли заборонити. Думав, що почитаю тільки кінець, там де зібрані статті про Стуса. Бо навіщо мені судові документи - я ж не юрист.
    Несподівано захопився і прочитав всю книжку. Документи ретельно зібрані і підібрані, тому всі шістсот з лишнім сторінок сприймаються як художній біографічний твір. За ними чітко прослідковується життя Стуса від моменту, як він попав в поле зору органів, перший суд, перша посадка, перше заслання на рудниках, його повернення і нова судова справа. І до моменту загибелі поета.
    Особливо цікаво читати доноси стукачів (як з того анекдоту: “Оперу пишу - і про тебе і про сусіда”). В них особливо цікаві фрази сексотів типу “Стус обізвав мене стукачем. А я не стукач - ось рідним органам про це щиро розповідаю”.
    Тому особисто мені це читво виявилося не тільки пізнавальним і корисним. Воно ще і просто цікаве і нетривіальне. Ще і окраса бібліотеки.
    Ці всі мої ремарки, щоб не писати, всіх безумовно потрібних і пафосних речей, про тяжку долю, про те, що ми повинні знати правду. Це є завдання книги - і укладач з цим прекрасно справився. Тому тут жирнющий плюс в карму шановному Вахтангу. Але крім цього, я отримав і чисто читацьке задоволення. Що теж є важливим
  •  
    Справа справжнього патріота України
    "Справа Василя Стуса" - це по справжньому видатна книга, яка являє собою збірку із шести томів незаконного судилища Василя Стуса - поета, дисидента та справжнього патріота України.

    Дана книга - це ілюстрація без прикрас усього того лицемірства, яке вчиняв СРСР стосовно нескорених інтелігентів та патріотів України, що коли-небудь осмілювалися критикувати його суспільний стан. Автор книги - Ваїтанг Кіпіані підняв і опублікував цю справу відразу після зняття з неї грифу "Цілком секретно" уже у наш час. Але і зараз ця справа як і книга не дає спокою прихильникам "Русского міра." Її навіть намагаються заборонити для продажу і видавництва через згадку у книзі сумнозвісного олігарха і кума Путіна - Медведчука. Давайте розберемося, у чому ж унікальність даного видання.

    Дана справа складається із шести томів, в які входять звинувачення, які висувають органи КДБ Стусу за його вірші та патріотичну діяльність. Також тут розповідається про заслання та концтабори, у яких Стус провів останні роки свого життя, про те, як його мордували, забороняли, критикували та зводили наклепи, вигнали з аспірантури, змусили виконувати важку та низькооплачувану роботу і усе це - через вірші, які писав поет. Як одного з кращих поетів України засудили фактично до смерті через його творчий спадок. Його так званий "адвокат" Медведчук мав шанс врятувати Стуса, але не зробив цього, бо весь час був підлою та ницою людинкою.

    Василя Стуса серед нас уже давно немає, але творчість його живе і процвітає, його поетичний доробок ніколи не згасне. Як і історія його боротьби з терором СРСР. І ніякі сучасні судилища, чи позови від Медведчуків не зможуть заборонити книгу і приховати справжньої правди про події тих років.
  •  
    Приклад національної гідності
    Нещодавно закінчив читання, книга перевершила очікування, та допомогла сформувати власну думку стосовно подій, про які йдеться.
    По-перше, хочу відзначити архівно-документальний стиль викладання - набір архівних документів, здебільшого карних справ та судових документів, які дозволяють побачити Василя Стуса з точки зору працівників органів СРСР.
    Дивує вся та кількість заходів та годин людської праці, що була застосовна репресивним апаратом проти невеликої кількості митців.
    Викликає повагу рівень свідомості та обізнаності стосовно міжнародного становища, прав людини в світі, гідності.
    Цінування ______ людьми СРСР нематеріальних благ, відомих тільки теоретично, можливо з літератури або листування.
    Прагнення до саморозвитку і здобуття гідності переважно базові, фундаментальні потреби і бажання.
    Можна зазначити розвиток та зміну поглядів Стуса стосовно України та її майбутнього. Радикальна зміна поглядів на націоналізм та його підстави.
    Цікавим вдається феномен ставлення до радянського соціуму, в книзі це відобразилося на сторінках, де йдеться про життя на заслані; отримуючи чималі гроші (до 600 рублів), але живучи з людьми, які пиячать.
    Окремо вразила відважність двох жінок, які єдині виступили в суді як свідки, підтримуючи Стуса.
    Прикладом незламності духу та саморозвитку є вивчення за ґратами іноземних мов попри тюремний режим.
    Книга дає можливість зрозуміти вплив діаспори на формування сприйняття Української ідентичності в Європі та Сполучених Штатах.
    Цікавим виявився для мене той факт, що тіло Василя Стуса не дозволяли забрати, посилаючись на незакінчений термін покарання - навіть мерцем довгих час лишався ворогом радянської репресивної машини.
    Наразі в засобах масової інформації освітлюється роль Медведчука у справі Стуса. Ознайомившись із наведеними документами, змінив свою думку з радикально засудливої; виникло питання до інших людей: «Чому не можна було організувати видавництво творів Василя Стуса в Україні, що дало б можливість висунути на Нобелівську премію ?»
    Викликає повагу бажання українців інтегрувати країну в світову спільноту за допомогою Хельсинських угод. Учасники хельсинських груп платили життям і долею, не тільки своїми, а подеколи і рідних. В місцях покарання цих відважних борців за долю Українського народу охороняли більше ніж злочинців-рецидивістів. Не менш цікавим видається той факт, що українці складали близько 80% від загальної маси політичних в’язнів установи, де перебував останні роки життя Василь Стус.
    Цікава книга, яка дає багато відповідей та породжує кілька важливих питань. Також допомагає почуття національної гідності, вкрай важливе в непростій ситуації сьогодення.
  •  
    Однозначно варто прочитати всім
    Про цю книгу чули, мабуть, всі. Навіть ті, хто зовсім не читає. За це знаємо, кому сказати красне дякую.

    Просто буря емоцій. Обурення? Однозначно! Злість? Безумовно! Гіркота жахливої не справедливості? А як же!!!

    Читати таке дуже важко, але однозначно варто. Хоч і болюча, та наша історія, яку варто знати кожному. Репресії, переслідування, відбирання всього, навіть власної думки. Ні говорити, ні писати, ні шепотіти хоч слова проти. Маєш власну думку, що не до вподоби Великому Государству, ну то готуйся до в'язниці чи псих лікарні, причину знайдуть.

    Читаючи про судовий процес, волосся дибки ставало. Жах!!! Це не суд, це завчасно запланована смертна кара. Без варіантів.

    Один з найбільших шоків викликало, цитата: "Треба знати, що найгуманніший совєцький закон не дозволяв забирати чи перепоховати тіло померлого в'язня, доки не закінчиться тривалість його ув'язнення. Так що мертві залишалися під арештом." Це просто аут. Без слів!!! Ну як так можна??? Звести людину до могили, знецінити його талант та досягнення й не відпускати навіть після смерті?

    Я не можу. Книга мене ввела в стан шоку й досі не відпускає.
  •  
    Засуджений на смерть
    Дочекалася доки спаде ажіотаж навколо книги і взяла її в бібліотеці.
    Читається важко, довго. Адже це справжня кримінальна справа - купа документів, заяв, протоколів. Обшуки, допити. Хто що сказав, що знайшли.
    Але читати потрібно! Щоб не допустити повторення. Щоб не дати забути. Щоб привернути увагу.
    Василя Стуса цінували та друкували за межами держави, а в себе вдома він був рецидивістом, злочинцем.
    Говорять, що йому пророкували Нобелівську премію, але він не дожив. На жаль.
    Його смерть - ще одна загадка.
    В книзі розглянуто декілька версій.
    Також є сторінки щоденника, що він вів у засланні.
    Радити цю книгу важко. Бо це - не захоплюючий детектив, не любовна історія. З цією книгою не відпочинеш.
    Це історичні документи про події, що відбувалися у нас в країні. І читати це потрібно, якщо вам дійсно цікаво, а не тому, що книгу забороняли чи вона "модна"
  •  
    Відчути епоху
    Переді мною - текст, написаний сухою юридичною мовою. Як часто вам доводиться читати кримінальні справи? Або закони? Особисто я - дуже рідко. Це - нудно. І ця книжка - не виняток. Принаймні, я так думав, коли починав читати. Схожі одне на одного формулювання. Сторінка за сторінкою. А потім в якийсь момент ловиш себе на тому, що твоя увага прикута не до тексту, а до того невисловленого, що стоїть за текстом.
    Постійно задаєш собі питання: "Невже таке життя могло бути реальністю?" Всі знають і розуміють, що живуть у гівні. Але всі мовчать і грають ролі відданих людей. А хто наважується бути справжнім, тому не пробачають і - нищать.
    Ця книжка - про всіх нас, і вона - незручна. Вона ставить перед внутрішнім вибором. А далі... Принаймні починаєш замислюватися, що життя - багатогранне і дуже непросте.
    Казати банальні слова про Стуса, мабуть, не варто. Ось він, і його життя. Дивись. Думай. Вибирай. Або не думай і не вибирай.
    Цікаво, як на неї відреагував один з її героїв: Цей довгий судовий процес про захист честі та гідності, виклик укладача книжки у Верховну Раду, флешмоби на підтримку книжки, апеляція. Ця книжка явно вийшла за свої межі вплинула на нас усіх.
  •  
    Треба знати
    Я ще не прочитала всю книгу, але хочу поділитись своїми враженнями. Я вважаю, що цю книгу корисно прочитати всім українцям, а не тільки тим хто цікавиться історією України чи її літературою, чи любить читати твори Василя Стуса. Із творчістю, а головне із особистістю Василя Стуса нас, школярів, познайомила вчителька української мови та літератури, у п'ятому класі. Оскільки наша вчителька дуже любила свій предмет, то й нам намагалась передати своє захоплення, зацікавити навіть тих хто не проявляв бажання вивчати будь-що із української літератури.
    І от, одного дня, ми відвідали кінотеатр, де переглядали документальний фільм про життя та творчість Василя Стуса. Я досі пам'ятаю, яке сильне враження на мене справив цей фільм і людина, про долю якої він розповідав, хоча минуло більше двадцяти років. Мені було дуже страшно і моторошно від усвідомлення того факту, що у той час коли я зростала, тодішньою владою чинились такі злочини проти людини. І ще сильніше мене вразила незламність і мужність самого поета. Я не можу сказати, що часто читаю поезію Василя Стуса, але дуже поважаю його і захоплююсь його щирістю і мені дуже шкода, що його життя було таким коротким.
 
Характеристики Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
Автор
Вахтанг Кіпіані
Видавництво
Vivat
Серія книг
Історія та політика
Мова
Українська
Рік видання
2019
Укладач
Вахтанг Кіпіані
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
60х84/16 (~145х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2300
ISBN
978-966-942-927-8, 978-966-942-843-1
Вага
850 гр.
Тип
Паперова
 

Про автора Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР