Щоб життя було повним, варто звернути увагу на те, що, як і коли робиш. Не обов’язково знаходити пояснення, досить фіксувати феномени.
Коли ж можемо собі уявити – з усіма деталями, що роблять у цю мить ті, кого ти знаєш, любиш, але не бачиш, то життя досягає абсолюту. Як і Аннина проза. Яка, власне, про це.
