Як залишити матір, яка пов’язує сенс свого життя з вами та вашими досягненнями, та не розбити їй серця? Як дарувати коханій свою пристрасть, але залишити частину своєї любові жінці, яка народила та виростила? Чи повинен чоловік віддавати більше любові матері ніж коханій, чи навпаки? Як досягти рівноваги між жінками у власному житті? Напівавтобіографічний роман Д. Х. Лоуренса «Сини і коханці» відображає маятник любові молодої людини, який коливається туди-сюди від його глибоких зв’язків з матір’ю та його пристрасних стосунків із коханою. Але це всеж таки тендітний маятник, який повільно тріскається і неминуче ламається. Часто кажуть, що молоді чоловіки несвідомо шукають якості своєї матері у коханій жінці. Я не знаю, чи це правда чи ні. Але якщо припустити, то ця "половина" не розривна, тому чоловік ніколи не залишить свою матір. Дружина є лише її замінником. Відповідно, що жінка шукає якості свого батька у партнері. Це свідчить про сильний вплив батьків на наше доросле життя. Важливою родзинкою роману, окрім стосунків матері та сина, є конфлікт між Міріам та Кларою. Ці дві жінки як два обличчя різної любові. Міріам, подруга дитинства, втілює глибоку любов, яка пронизує душу і буття. Вони з головним героєм Полом чудово розуміють один одного. Вона любить його духовно, без фізичної пристрасті. Клара, навпаки, саме полум’я пристрасті. Гарна жінка, стосунки якої з Полом - це фізичне бажання. Її любов полягає в дикій плотській бурі, яка зводить обох. Проте це дві різні людини, яких об’єднує лише тваринна потреба, і нічого глибокого не має. Проте матір - Гертруда Морель - це сильна та мудра жінка, яка пройшла дуже багато на своєму життєвому шляху.Не відчувши любові від свого пияки-чоловіка, вона всю себе присвятила дітям. Весь роман - це психологія відносин чоловіка з жінками та порівняння їх з його матір'ю. Не вважаю, що кожному чоловіку потрібно так ідеалізувати свою матір, все таки у майбутньому такий розклад справ призводить до багатьох проблем. Цікава книга, рекомендую