Я б сказала, що це прям один з перших прикладів дарк роману. Там такі пристрасті священик відчував до героїні. Він просто одержимий був нею. Ця історія зовсім інша від тої, яку ми бачили у мультику. І так, вона не з щасливим кінцем. У романі дуже багато подій. І книжка сама товстенька. Але всі ті події тебе якось так затягують, затягують, що ти просто вже не можеш відірватися від читання. Щоправда, треба бути готовим до того, що автор часто перестрибує з одного місця на інше, що може дратувати (як мене😅), але вся ця його балаканина рухала саму ж історію. Твір самий по собі сильний. Дуже багато чого продумано. Проте, часто мова бувала вже надто красномовною. Але не треба забувати, що це роман, який був написаний у 19-му столітті. Мінус одна зірочка за описи Собору і Парижа. Я там ті описи просто очима читала, не дуже задумуючись. Ну і за ту тяганину. Іноді трішки дратувало. Хотілося вже швидше до суті перейти. Але, можливо, в цьому і фішка твору.