Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802—1885) — французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він — поет і громадський діяч, для всього світу — автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.

«Собор Паризької Богоматері» — перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це — собор Паризької Богоматері.