Цікава історія, котра не залежить байдужим нікого. Я особисто буду описувати «Собаку на сіні» бо вона мені припала більше до душі і я її читала вже декілька разів. Вперше ще в школі, потім в університетські роки на зарубіжній літературі. По-перше, твір гарно написаний, описи неймовірні, уважність до деталей, читати дуже цікаво, влучні сатиричні моменти. По-друге, твір дуже повчальний. Він розповідає про те, що за двома зайцями побіжиш, і нічого не матимеш. З одного боку це історія кохання, але не звичайна історія, а справжні трикутники, де жінка всім морочить голову. Десь влучні сцени, десь смішні, а подекуди нестерпні через ту Діану. Зрештою автор підняв тему, котра завжди буде актуальною попри час та людей. Кохання завжди несподіване і може плисти не за течією. Тож собаку на сіні можна зустріти й в наш час, саме через це цю книгу й досі читають, бо вона існує понад нормами часу. Я б радила її читати особливо молодим людям, котрі ще не дуже тямлять в коханні й дуже часто наштовхуються на граблі.

Читаючи твори такого величного драматурга, дивуєшся його вмінням поєднувати щось незвичайне. Порівняти ці два твори:"Собака на сіні" та "Овеча Криниця" неможливо, бо кожен із цих двох творів має свій сюжет, своїх героїв, свою душу; після кожного твору залишаються різні враження та емоції. Проте мені більше до душі припав твір " Собака на сіні". Не знаю, можливо мене так притягнула історія кохання Діани де Бельфлор та Теодоро її секретаря, перешкоди на шляху до їх почуттів. Історія вражає детальним зображень персонажів, використанням художніх засобів, незвично цікавою мовою написання. Читаючи цей твір, ти стаєш свідком таких невимовних пригод, ситуацій та подій. Ти переживаєш разом із героями твору їхні невдачі та успіхи, злети та падіння, кохання та ненависть, добро та зло. Від мене 5/5. Рекомендую книгу Лопес де Вега, тому що - це: - неперевершений сюжет; - чудові герої; - історії, сповнені неймовірних емоцій та почуттів; - протистояння внутрішнього світу особистості та реального світу.