Моє перше знайомство з творчістю Анатолія Дністрового можна вважати дуже вдалим. Збірка «Сніданок на снігу» складається з однойменної повісті та десятка різноманітних оповідань. Герої «Сніданку на снігу» Богдан та Людмила пов’язані між собою медициною та шляхи яких перетинаються на різних семінарах та інших «тусовках» тих, хто причетний до лікування людей. Богдан залишає викладання в медичному університеті та знаходить себе в піарі сучасного медичного обладнання. Так він починає відвідувати різні семінари й там знайомиться з Людмилою. Деякий час їх спілкування має тільки професійний характер, потім вони разом проводять вільний час, відвідуючи музеї та виставки. Їх спілкування не переходить на «ти» до того часу, поки Людмила не запрошує Бориса на семінар, який проходитиме в її рідному гірському селищі. І там й будуть проходити події цієї повісті. Ліричні, еротичні. Вони, нарешті перейдуть на «ти». Селище засипатиме снігом, відрізуючи всі шляхи сполучення. Події розгортатимуться наче той сніг. То неквапом, то мимохіть прискорюючись, захоплюючи й крутячи героїв у вирі почуттів, сумнівів, думок… Також є й доповнення в вигляді оповідань, які написані так, що не хочеться щоб вони закінчувалися. Оповідання написані з любов’ю до своїх персонажів, з іронією та сумом. В них Анатолій Дністровий постає зовсім в іншому вигляді. Цю збірку не має потребі описувати, варто просто почати її читати…