Хоч це дуже академічна книга, але вона мені загалом стала цікавою. Бо представляє феномен сміху, гумору, як дуже глибокий аспект нашого світобачення. Одразу можу сказати, що мені не вистачило тільки розділу про сміх у сьогоденні. Було б цікаво, якби тут були і моменти про різні форми сміху та гумору у сучасних реаліях. Але навіть це не псує мої загальні враження від книги "Сміх. Біологія, психіка, культура". Мені до вподоби стиль автора і я хочу зазначити, як рада, що обіцяне було реалізовано. Автор обіцяв надати пояснення сміху через призми біології, психології та культури і він це зробив. Читати було цікаво. Вперше я читаю книгу, яка описує сміх, як окрему одиницю вияву емоційного стану. І цей досвід був цікавим, корисним та розвиваючим. Я винесла для себе багато чого із механіки сміху, дізналась історичний контекст теми і поринула у філогенез, онтогенез та феноменологію сміху насправді із захопленням. Книжку раджу. Вона місцями була трошки більш науковою, ніж хотілось, але загалом стала чудовим прикладом дослідження сміху.