Пуаро зібрався відпочити, тому вирушає у подорож Нілом на пароплаві "Карнак". На тому ж пароплаві проводить медовий місяць молода та вродлива мільйонерка Ліннет Дойл зі своїм чоловіком Саймоном. Там же опиняється і колишня наречена Дойла Жаклін. Та ще кілька, на перший погляд випадкових, людей. Але так здається лише доти, доки Ліннет не вбивають. Тоді виявляється, що Жаклін, якій в першу чергу приписати б це вбивство, має залізне алібі, а більшість пасажирів на пароплаві опинились на ньому зовсім не випадково. Це детектив того штибу, який я найбільше люблю - замкнутий простір, труп і обмежене коло осіб, які могли скоїти це вбивство. Якби Агата Крісті писала цей твір зараз, думаю атмосфера в книзі була б значно важчою, а персонажі божеволіли б від невідомості та взаємних підозр. Але книга написана більше 80 років тому, тож в цілому герої сприймають те, що серед них є вбивця скоріше з інтересом, ніж зі страхом. І дарма. Думаю, не буде великим спойлером, якщо я скажу, що вбивство Ліннет Дойл в цій книзі буде не єдиним. Звісно ж, книзі ставлю тверду 5. Часом я вгадую вбивць у творах Агати Крісті, але це не той випадок.

Если вы любите читать английские детективы, а также интересуетесь творчеством Агаты Кристи, советую прочитать этот детектив обязательно, так как его действительно можно смело назвать одним из лучших. История развивается на корабле, который следует по Нилу и не дает преступникам путей к отступлению. Но в данном случае план убийства настолько хитроумен, что добраться до сути дела становится сложно даже гениальному Пуаро. Правда, насколько бы убийца не был хитер и изворотлив, бельгийскому сыщику все равно удается докопаться до правды, пусть и после некоторого замешательства. Я могу смело сказать, что это один из самых лучших детективов Агаты Кристи, который увлек меня практически сразу. С одной стороны, кажется, что убийство здесь как никогда простое и понятное, а с другой автор решила нас окончательно запутать, дав для размышлений некоторые факты, которые не помогают раскрыть дело, а, наоборот, уводят от разгадки в совершенно другом направлении. Расследование убийства Эрюклем Пуаро, как всегда, получилось зрелищным. Бельгийский сыщик неустанно искал маленькие подсказки, акцентировал внимания даже на незначительных фактах, которые так или иначе выбивались из общей картины дела и в итоге шокировал всех громкой развязкой, разоблачая преступников и давая им самим предрешить свою судьбу.

Агата Крісті "Смерть на Нілі" Таки я вже доросла до авторки)) Ще не так давно про вбивцю я дізнавалася тоді, коли Пуаро чи місіс Марпл називали його ім"я. І воно ніколи не співпадало із тим, кого я собі призначила в головного злочинця. А тут сталося геть не так)) Ще не встиг розвіятися дим від пострілу в ногу, як я вже знала, хто буде вбивцею. І я не помилилася! І це було таке круте відчуття, коли ти розумієш що ось, нарешті, вперше ти знаєш, хто здійснив злочин, задовго до офіційного розбору польотів) Та, чесно кажучи, я була здивована, що досі не прочитала цю книжку і перша екранізація пройшла мимо мене. Коли я ще вчилася в школі, у бібліотеки поступило зібрання творів Агати Крісті. В першому томі писалося, що буде їх чи то 7, чи то 9, але до нас прийшло лише три і ті так дивно, через один чи через два) Тож, очевидно, ця історія була в тих, які заблудилися між бібліотеками району. Агата Крісті -це таки величина! Усі її історії круті і динамічні. У них є все, що мені подобається в книгах-пристрасть, кохання, таємниця, злочин, емоційність, здоровий глузд і трохи самоіронії та гордощів. Таки раджу) П.С. А Вам теж Пуаро уявляється героєм Девіда Суше? ;-)