От я і дісталась до Маріо Варгаса Льйоси))) Давно цей автор був у мене на прикметі, дуже хотілось дізнатись що ж там за океаном, на далеких перуанських землях, - і дізнатись не від когось, а від Нобелівського лауреата!!! Так-так)) Так от, ця книга показала, що всі ми не такі й різні. Там теж людям притаманна купа негараздів - заздрість, жадоба збагачення, підступність, марнославство... Сподобалось, що автор показує дві сюжетні лінії, дві долі з різних полюсів - підприємця Фелісіто Янаке, що живе в провінції та задовольняється скромними плодами життя (коханкою теж, ой вирвалось))) та багатого власника страхової компанії Ісмаеля Каррери. Обох чекає підступний удар долі - шантаж з найнеочікуванішої сторони для одного та ворожі наміри власних дітей для іншого. Проте ці два головні герої не збираються так просто здаватись)) Вони кинуть виклик долі, зроблять крок у невідомість - незначний для оточуючих і визначальний для самих себе... Окрім закрученого сюжету, мене знову заворожив чудовий переклад українською))) Книга варта вашої уваги!)

Латинська Америка особлива! Кожна країна має свого самобутнього письменника, оповідача на цілі епохи. І для Перу ним став Маріо Варґас Льйоса. Ця книга за своїми сюжетними вивертами може нагадати дешевий серіал) Проте чим далі її читаєш, тим серйознішою вона стає, вона розкривається як бутон квітки в погожу днину. Обоє головних героїв - власник торгівельної компанії "Наріуала" Фелісіто Янаке з П'юри та власник великої страхової компанії з Ліми Ісмаель Каррера - це люди з гідністю і честю. Ні, вони не взірці для наслідування, кожен має гріховні таємниці. Проте вони не відступають перед проблемами, смиренно приймають удари долі та намагаються знайти вихід. Проблема батьків і дітей, примхи долі, закручений сюжет - все це є у цій книзі. Льйоса майстерно змальовує як зрадництво і ницість від найдорожчих нам людей, так і стійкість і незламність духу в боротьбі з несправедливістю. Однозначно раджу всім для прочитання!)

Марио Варгас Йоса (да, да, правильно будет «Йоса», а не «Льоса») – известный перуанский писатель, удостоенный Нобелевской премии по литературе. В своем романе «Скромный герой» он мастерски описывает Перу того времени. В книге присутствуют несколько сюжетных линий, которые между собой тесно переплетены. Первая из них, какую мне хотелось бы выделить – Фелисито Янаке и его шантажисты. Он принципиально отказывается платить вымогателям предъявленную суму, за что и получает. Вторая линия – как Исмаэль Каррера в отместку своим горе-детям решает жениться на своей служанке, чем вызывает всеобщее негодование. И последняя, о сыне Ригоберто, друга Исмаэля, какой начинает видать в разное время и в разных местах пугающего незнакомца по имени Эдильберто Торрес, какой имеет очень много общего с дьяволом. Между этими линиями и событиями внутри них бывают очень резкие скачки, однако, на мой взгляд, чтение «Скромного героя» от этого не становится более скучным и непонятным, наоборот – добавляет роману динамичности.