Це ретелінг «Червоної Шапочки». Тут у нас гарячий Вовк, трохи вовчих штук. Але мені сподобалось, що історія не обмежується тільки Скарлет і Вовком. Паралельно продовжується історія Сіндер і Кая. З’являється Капітан — любовний інтерес наступної героїні, Крес. І навіть є розділ від імені королеви. Ця частина ще й значно темніша за першу, і мені це сподобалось. Тут уже більше напруги, небезпеки й відчуття, що все може піти не дуже добре. Були якісь нелогічності, але я їх не пам’ятаю. Значить, їх не було.

Скарлет-друга частина серії. Дуже втішило, коли побачила, що є розділи від різних персонажів. На мою думку ця книжка інтенсивніша за першу і сподобалась більше. Хоча я давно вийшла з підліткового віку, але серія все одно подобається, тому раджу до прочитання.

Другий том «Місячних хронік» і ретелінг «Червоної шапочки», але з науково-фантастичним та космічним ухилом. Здавалося б, цікаве поєднання казки з футуристичними технологіями та подорожами між планетами мало б тримати увагу, але для мене вийшло навпаки. Якщо перша частина ще мала якусь динаміку і інтригу, то «Скарлет» здалася ще повільнішою та менш захопливою. Події тягнуться, сюжет розсипається на кілька ліній, але жодна з них не викликала справжнього азарту дочитати. Героїня — нова, але не настільки харизматична, щоб захотіти слідкувати за її пригодами. Навіть поєднання знайомої казкової основи з космічними технологіями не врятувало від відчуття затягнутості. Можливо, фанатам серії це продовження зайде, але для мене — це ще нудніше, ніж перша книга. Не моя історія, не мій формат, і, однак продовжу читати, бо нажаль маю всі частини.