Що буває, коли два кума зустрічаються на рибалці? Особливо коли риба не ловиться і через це псується настрій? Так, видумають щось нове та неординарне! Саме в один з таких невдалих риболовних днів двоє друзяк-кумів Яша та Батя вирішують стати скарбошукачами! І хоч від ідеї до її реалізації пройшло досить багато часу, але чоловіки таки втілили задумане в життя. Тож одного дня зустрівши старого однокласника, в якого виявився металошукач двоє друзів таки вирушили у свою першу експедицію за скарбами. Хоч вона і не була особливо вдалою, та чоловіки не здавалися і відчувши весь адреналін від пошуку таки продовжили цю нелегку справу. Ця книга - перша із трилогії, вона показує як звичайне захоплення може перерости у цікаву справу. Звичайно далеко не завжди можна знайти цікаві знахідки, адже здебільшого це криги від різноманітного алкоголю чи інше нецікаве сміття. Проте попадаються і цікавинки - медалі, монети різних часів, хрестики, пряжки і багато іншого. Та навіть цілий трактор, утоплений у болоті. Весела, цікава книга побудована на реальних подіях. Читаєш і дивуєшся, наскільки багата наша історія і скільки є ще незвіданого!

Влада Якушева можна знати за книгою «Карателі», яка була про війну. Але ось в цій книзі, яку написано Владом та його "кумом і другом по лопаті"- Андрієм Лотоцьким, є спроба вийти одного з авторів за межі воєнної тематики і довести, що військові можуть писати книги не тільки про війну і не менш цікаві, а в пана Андрія, якщо не помиляюсь, це письменницький дебют, і здається досить вдалий. Слухайте, я давно не читала такої цікавої книги! Я серйозно, це таке цікаве відчуття… це неначе ти одночасно повернулась у дитинство, коли читаєш якусь цікаву пригодницьку книгу, але й ти залишаєшся дорослим, якому неймовірно цікаво «читати/копати» разом із героями книг. Що ж тут цікавого? Якщо чесно я не знаю… Але мені здається, що коли людина розповідає про своє захоплення чи хобі з любов’ю, то якраз виходить ось така книга. Цікава і пригодницька. Так-так, копання землі може бути пригодницьким… По-перше все дуже легко написано, по-друге з гумором, іронічним і навіть трохи саркастичним. Всі пригоди, викладені в 19 історіях та на 227 сторінках в мене викликали посмішку. А ще ця книга певною мірою дає знання з історії. Кожна історія це маленькі, в ігровій формі, сюжети з життя двох друзів, які одного разу вирішили, що рибалка це нудно і чи не спробувати інше хобі… Про поїздки на коп і про кожну знахідку автори в розмові між собою, що ж вони таки знайшли, дають факт з історії коли, де, звідки і для чого ця річ. Особисто мені давно так не було цікаво дізнаватись якісь факти з історії чи взагалі про знайдені речі, навіть якщо це звичайний радіатор чи засіб для ловлі риби. І це ще не все: про знахідки автори написали невеликі художньо-історичні оповіданні про той чи інший знайдений артефакт. Це унікальне поєднання історії, пригод, художньої і одночасно невигаданих історій з життя. Це веселі та іронічні історії двох копачів старовини, тобто «сірих археологів». Так, вам не почулось саме «сірих», а не «чорних». Тобто: «людей, які шукають скарб із дотримуванням чинного законодавства України. Принципово – не копати у заборонених місцях, не шукати у курганах та могилах, не продавати знайдене за кордон, прибирати сміття з території де ведуть пошуки. Кошти виручені з артефактів витрачають на благодійність, та використовують як ресурс для продовження пошуків». Отже ці хлопці зовсім не «чорні археологи» і вони не шкодять, хоча б про це трохи в книзі треба трошки більше написати, бо мої друзі-історики трохи з сумнівом поглядають на цю книгу, хоча я їм дуже раджу її прочитати. Мені сподобалось, як Оксана Савчук написала в своєму відгуку: «Що можна знайти під час копу? Монети, гільзи, патрони, медалі, гудзики, кокарди, амулети і навіть трактор. Прокачати свої знання з історії та й взагалі розширити кругозір: чому не роблять дзвони із срібла? що таке енколпіон та кацея? чому рядянські монети 1947 року і 1958 років випуску великих грошей коштують? хто такі поліщуки? Дізнатися, що в смт. Клевань в Рівненській обл., є не тільки тунель кохання і клеванський замок, а й хороший шпиталь для військових.» І дійсно ти починаєш трохи занотовувати, щоб дізнатись, Або наприклад були цікаві навіть такі на перший погляд знані і може й незначні речі: як працює металошукач, або як очистити знахідку, або, що назбирати старий метал і здати, то можна трохи окупити бензин. А ще це дійсно цікаве хобі, щоб вивчати історію, потрапляти в цікаві і не дуже ситуації, але виходити з них з гумором. Мені дійсно хотілося б щоб книга набула такої популярності, коли з’явились би послідовники сірих археологів, які б щось знаходили і теж писали історії, книги, дарували музеям або витрачали кошти на благодійність. Герої книги, хороший приклад щоб зайнятись чимось корисним і не шкідливим. Звичайно вони не взірець, бо це люди такі ж як і ми і мають свої вади, а хто не без них. Але вони хороший приклад для того чим зайнятись окрім як бухати та скаржитись на владу. Вони й самі по суті з нами вивчають історію по ходу книги і роблять хороші справи. Мене справді дивує, що книги нема на полицях Книгарня "Є", Буква та інших. Є ще один цікавий нюанс у видавництві Діпа, ну нема нецікавих книги, вони просто їх не видають. А єдиний недолік цієї книги- це м’яка обкладинка, зіпсується через кількість охочих прочитати)))) І я точно чекатиму на другий та третій том! Ой, а ще я забула сказати про Земляного Дєда і те що герої шанувальники гри "Сталкер" і до кожної глави там є цікаві цитати сталкерської мудрості ;)!