Книга Сільські історії
Код товару: 1389246
Опис книги
Характеристики
Доставка
Вказати місто доставки
Щоб бачити точні умови доставки
Відгуки
Anna Melnikova
6 серпня 2023 р
Життя двох сіл під час Другої Світової війни через історії окремих їхніх мешканців.
Це була моя друга книжка А. Дімарова після "І будуть люди..."
Мабуть, перша мені сподобалася трохи більше, від неї взагалі було важко відірватися. Але ця також заслуговує на увагу.
У "Сільських історіях" ідеться про життя двох сіл під час Другої Світової війни через історії окремих їхніх мешканців. Серця цих простих людей сповнені любові, м'якосердя й хоробрості. Вони вміють кохати й мститися ворогам за смерть коханих і дітей. Чекати на своїх чоловіків із війни і любити їх. Допомагати партизанам, незважаючи на ризик, скруту та клопіт. Дати притулок єврейським дітям, що втратили батьків, попри те, що за це могли покарати. Ховати й не виказувати поранених бійців ціною власного життя. І головне - не вважати це подвигом, бо це - просто по-людськи.
А ще вони дуже люблять своє село, і понад усе - землю і все, що вона дає. Дбають про неї, не бояться роботи, не жаліються на долю, а живуть так, щоб лишити по собі слід - для дітей та людей.
Звісно, не всі герої Дімарова позитивні. Є й жадібні, підлі, злостиві. І добро не завжди перемагає зло. Але Дімаров і пише не казки. Він пише про життя, як воно є.
petit.renardeau77
15 листопада 2022 р
Дімаров пише не казки. Він пише про життя, як воно є.
Це була моя друга книжка А. Дімарова після "І будуть люди..." .
Мабуть, перша мені сподобалася трохи більше, від неї взагалі було важко відірватися. Але ця також заслуговує на увагу.
У "Сільських історіях" ідеться про життя двох сіл під час Другої Світової війни через історії окремих їхніх мешканців. Серця цих простих людей сповнені любові, м'якосердя й хоробрості. Вони вміють кохати й мститися ворогам за смерть коханих і дітей. Чекати на своїх чоловіків із війни і любити їх навіть каліками. Допомагати партизанам, незважаючи на ризик, скруту та клопіт. Дати притулок єврейським дітям, що втратили батьків, попри те, що за це могли покарати. Ховати й не виказувати поранених бійців ціною власного життя. І головне - не вважати це подвигом, бо це - просто по-людськи.
А ще вони дуже люблять своє село, і понад усе - землю і все, що вона дає. Дбають про неї, не бояться роботи, не жаліються на долю, а живуть так, щоб лишити по собі слід - для дітей та людей.
Звісно, не всі герої Дімарова позитивні. Є й жадібні, підлі, злостиві. І добро не завжди перемагає зло. Але Дімаров і пише не казки. Він пише про життя, як воно є.
2
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися



