Хорошо сбалансированное путешествие по очевидным причинам пяти прошедших массовых вымираний и нынешней эпохе «шестого вымирания», вызванного человеком. Относительно внезапное ускорение вымирания имеет много единодушных мнений среди ученых, определяющих новую эпоху, «антропоцен». Автор - журналист, который демонстрирует глубокие знания о том, как работает наука. Она путешествует по всему миру, чтобы посетить ученых и места, которые имеют большое значение в истории открытий о вымираниях, уделяя особое внимание конкретным видам, которые иллюстрируют темы и текущие проблемы. Для некоторых включение себя в картину представляет собой отвлечение, но я нашел подход привлекательным способом поместить читателя в картину и очеловечить ученых-экологов на работе. Одно десятилетие мы слышали о гибели кораллов, и, насколько я помню, я мог продолжать жить, думая, что на отдаленных океанских атоллах, вдали от загрязнения, они будут процветать. Еще одно десятилетие вы услышали об исчезающих лягушках. Грустно, но на самом деле не в шоке, думая, может быть, кислотный дождь, который становится лучше; тогда это был какой-то грибок - тогда, ничего страшного в этом нет, и, возможно, они вернутся. В последние годы уничтожение летучих мышей является еще одним ударом, любая человеческая причина неясной тайны.

Книга Елізабет Колберт цікава і пізнавальна, але від переможниці Пулітцерівської премії я чекала чогось більшого. Читаючи опис, в моїй голові вона гарно вписувалася як продовження книги Роберта Хейзена про геологічну історію Землі. В ній він також згадував про біоту, про хвилі вимирання і можливі причини. Я чекала глибокого і змістовного продовження на тому ж самому рівні або ж, навіть, і кращому. Для мене книга "Шосте вимирання" є свого роду збіркою нарисів, де, зокрема, розповідається як про вимерлі види тварин, так і про ті, які знаходяться на межі. Але я й досі не можу зрозуміти для себе, чого в ній більше: науковості, чи опису різних історій. Читаючи книгу, періодично складалося враження, що важлива не історія конкретного виду чи ситуація з виживанням, а якісь проблеми, які спіткали групу дослідників. Час від часу Елізабет Колберт також додає своїх розмірковувань на ту чи іншу тему. Цікавою знайшла для себе інформацію про швидкість руху рослин, для того, щоб виживати і залишатися у комфортному для себе кліматі. Але в двох різних розділах була зазначена різна цифра і вони жодним чином не порівнювалися і не розглядалися одна поруч одної. Не менш захопливим було усвідомлення людини як такої "масовим вбивцею" видів тварин (особливо великих їх різновидів) з часу появу на будь-якому континенті,навіть вбивцею сестринських родів неандертальців і ко. Ця думка захоплює і довго не відпускає. Проте знову ж, цей розділ книги поставив більше запитань, ніж дав відповідей. Мені сподобався український переклад, він доволі якісний. А також різні фото, діаграми по ходу книги, які додають більшої наочності і дають картинку читачу для кращого усвідомлення. Окреме додаткове задоволення принесли зноски до офіційних назв видів тварин, рослин та інших істот по всьому тексту, оскільки перекладач додавав також інформацію як той чи інший вид називають у нас (або ж, що ми не маємо ще спеціальної назви). Також мені сподобалося, що книга має посилання на літературу, яка була використана під час написання. Але з іншого боку, незручність полягає в тому, що джерела не мають вигляду пронумерованих і впорядкованих посилань. Вперше я зіштовхнулася зі списком літератури, який має наступний вигляд: сторінка книги; фраза, якої стосується джерело; назва самого джерела. По ходу книги жодних поміток про те, що наприкінці є посилання на джерела, немає.

Назва "Шосте вимирання, неприродна історія" звучить досить моторошно, в пам'яті спливають доісторичні тварини, або ті що занесені до Червоної книги. Однак розумієш, що в книзі Елізабет Колберт обговорюються дуже серйозні питання і постане екстрено важлива на сьогоднішній день тема - екологія та навколишнє середовище. Я не вчора народилась і знаю на якій забрудненій планеті ми живемо, але коли читаєш цю книжку, то усвідомлюєш це настільки яскраво, що хочеться зробити що небудь, щоб вичистити весь той бруд що роками накопичується, та нікуди не зникає. Забрудненні річки. Погіршення питної води. І це далеко неповний перелік погіршення стану в екологічній системі, який призводить до погіршення всього природнього середовища в якому живе людина. Спостерігаючи за цими змінами замислюєшся, а що ж буде далі? Американська журналістка Елізабет Колберт проводить дослідження і відповідає на ці та інші важливі питання.