Кажуть, людині треба дорости до того, аби знову читати казки. Саме казки зустрічають дитину, яка вперше видобула сенс із безнадійного мурмотіння над абеткою: А-Б-А-Б-А-Г-А-Л-А-М-А-Г-А… Далі дитинство минає, починається доросле життя, а казкам настає край. Та згодом дорослішій, досвідченій й спокушеній людині відкривається, що простенькі дитячі оповідки не такі вже й прості. Казкові сюжети готували до справжнього життя, з усіма його прекрасними й страшними речами, з перемогами й поразками. Як стати великим, якщо ти найменший? Що робити, коли в твоєму серці оселився дракон? Чи справді білий світ, то суцільна вода в очі? Чому важливо навчитися чекати? Що трапиться з тим, хто не володар собі? — Про це та інше цікаво для дітей та захопливо для дорослих розповідають ці казки.

З іншими казками Максима Федорченка читачі вже знайомі за книгою «Сванте Свантесон. Сказки прежних времен».