У монографії досліджуються концептуальні складові імагологічної парадигми романтичного орієнталізму: 1) імагопозиції щодо Східного та відповідні моделі орієнталізації (паломницька, мандрівна, наукова, невільницька); 2) імагопоетика (геокультурне імаго Єгипетське, Індійське, Кримське, Степове та декораційні імаго - "умовне", "казково-міфологічне", "алегорично-символічне", "інтерпретаційне"); 3) типово орієнтальні імагоперцепції ("Схід - екзотика", "Схід - Своє", "Схід - Прасвоє", "Схід - небезпека"); 4) етнічна імагосемантика (етнографічно-антропологічні імагеми "єгипетського характеру" та "кримсько-татарського характеру"; репрезентативні етнотипи Єгипетського ("Клеопатра") та Кримськотатарського ("Хан Гірей"); основні фемінні імагеми Гаремного - "невільниця" та "фаворитка"; ключові релігійні імагеми Мусульманського - "Аллах" та "Магомет"). Об'єктами дослідження стали поетичні й прозові твори орієнтального спрямування англійських, російських, українських, французьких, німецьких, польських письменників, творчість яких пов'язана з романтизмом.

Для літературознавців, викладачів, студентів-філологів, широкого читацького загалу.