Б'янка... Дівча, дівчинонька, мрійлива романтична дитина сільської місцевості... Навіть не певна, кого і як описував Микола Хвильовий, коли писав про неї. Вона рішуча, затята й невпокірлива, як і сам автор; вона вразлива на слова, на лихих людей, а ще - наснажена надсадною емпатією, як і сам письменник. Вона - цілковитий антипод до Степана Радченка у версії Валер'яна Підмогильного. Погодьтеся: обидва твори - про входження вихідця із сільської місцевості до бурхливого мегаполісного життя; у Підмогильного - безперечно, Київ; у Хвильового - 99%-ково, що Харків (не сперечайтеся або й сперечайтеся, проте щодо цього сучасна українська літературознавиця навіть провадила магістерське дослідження щодо герменевтичних витлумачень сенсів і топонімів, за якими у Хвильового чітко простежувався Харків!); він - привабливий і пихатий, зверхній, неуважний і байдужий до почуттів інших; вона - вразлива, дещо старомодна, дещо сентиментальна, напахчена сільськими забобонами й мітами/міфами; він - винищувач і капосник київського дівоцтва й жіноцтва (от за що, за що, а за життя Зоськи я би сама того Радченка голіруч розтерзала); вона - вільна у виборі, самодостатня в образах, розкута в щирих прагненнях кохати й стати коханою... Цілком можливо, що письменники уклали між собою якусь соцреалістичну змагу, чи що; або об заклад побилися (на той час, знаєте, виклики митців одне одного на соцреалістичні змагання були абсолютною й беззаперечною нормою) - обидва твори написано в 1928-му році! Гадаєте, то просто збіг?.. Запевняю вас: ні! Докази? Читайте обидва тексти!