Ловець у житі
Паперова книга | Код товару 511102
Yakaboo 4.2/5
Автор
Джером Д. Селінджер
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1951
Перекладач
Олекса Логвиненко
Кількість сторінок
256 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Ловець у житі

Книжка, що стала культовою для багатьох поколінь.

Письменник-класик, письменник-загадка, який на вершині популярності повідомив, що покидає літературу і буде жити в американській провінції, якнайдалі від спокус великого міста.

Роман Селінджера «Ловець у житі» став переломною віхою в історії світової літератури. Назва книжки та ім`я головного героя Холдена Колфілда зробилося кодовим для багатьох поколінь молодих бунтарів — від бітників та хіпі до представників сучасних радикальних молодіжних рухів.

Характеристики
Автор
Джером Д. Селінджер
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1951
Перекладач
Олекса Логвиненко
Кількість сторінок
256 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Культовое произведение 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Говорят, что книгу американского писателя Джерома Сэлинджера «Над пропастью во ржи» (более точный перевод названия произведения – «Ловец во ржи») лучше всего читать приблизительно в том возрасте, в котором пребывает его главный герой Холден Колфилд, то есть плюс-минус в шестнадцать лет. Уж не помню, что помешало мне познакомиться с этой без преувеличений культовой книгой в этом возрасте, но факт тот, что прочла я ее, уже когда вышла из подросткового возраста. И как ни странно, она мне очень понравилась.

    Даже досадно, что автор этого шедевра, самый знаменитый писатель-затворник Джером Д. Сэлинджер распорядился так, чтобы права на экранизацию романа «Над пропастью во ржи» не мог получить никто. Хотя с другой стороны, это хорошо, ведь если сам автор говорил, что данное произведение невозможно экранизировать, значит что-то в этом есть. Так или иначе, но романом «Над пропастью во ржи» зачитывалось не одно поколение подростков и взрослых людей, и, я уверена, что их число будет неуклонно расти.
  •  
    Голден Колфілд - не ловець у житі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скажу відверто: книга мені не сподобалась!

    Чому?

    1)Надто багато галасу навколо неї!

    Ця книга не унікальна у своєму роді, про проблеми дорослішання, життєвого вибору і перехідного етапу в житті людини писало ой, як багато інших авторів. Єдине що - саме "Ловцю у житі" Селінджера довелося стати програмовою книгою цілого покоління в Америці. Ця книга навіть була заборонена якогось часу, але вона не належить до провокативної літератури, яку часто забороняють.

    2) Художній світ твору не є грандіозним!

    Мова у творі - проста, подекуди з просторіччями, - це мова, якою міг би розмовляти підліток. Проте! Мені не до вподоби така простакуватість. Бракувало гарної художньої мови.

    3) Бракує глибини!

    Романові бракує внутрішнього наповнення, насиченості, концентрації смислу. Слабке ідейне наповнення дає про себе знати. І хоча оприявлена в самій назві роману ідея про прірву і ловця - дуже цікава, я не помітила, на жаль, повноцінної її реалізації у творі.

    Тож, книга, хоч і життєва, не зачепила мене глибиною. У мене лише з'явилося почуття безвиході.
    Ця книжка, як на мене, утверджує ідею непевності майбутнього, що може навіть нашкодити навіяним сумом.
Купити - Ловець у житі
Ловець у житі
80 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Джером Д. Селінджер
Джером Д. Селінджер

Американський письменник, найбільш відомий як автор роману «Над прірвою в житі» - Джером Девід Селінджер виріс на острові Манхеттен, в сім'ї процвітаючого торговця кошерними копченостями. Сімейство Селінджер проживало у фешенебельній квартирі на Парк-авеню. Після декількох років навчання в підготовчих школах, Селінджер відвідував військову академію Веллі-Фордж, де Джером написав свої перші опов...

Детальніше

Рецензії Ловець у житі

4.2/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Культовое произведение 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Говорят, что книгу американского писателя Джерома Сэлинджера «Над пропастью во ржи» (более точный перевод названия произведения – «Ловец во ржи») лучше всего читать приблизительно в том возрасте, в котором пребывает его главный герой Холден Колфилд, то есть плюс-минус в шестнадцать лет. Уж не помню, что помешало мне познакомиться с этой без преувеличений культовой книгой в этом возрасте, но факт тот, что прочла я ее, уже когда вышла из подросткового возраста. И как ни странно, она мне очень понравилась.

    Даже досадно, что автор этого шедевра, самый знаменитый писатель-затворник Джером Д. Сэлинджер распорядился так, чтобы права на экранизацию романа «Над пропастью во ржи» не мог получить никто. Хотя с другой стороны, это хорошо, ведь если сам автор говорил, что данное произведение невозможно экранизировать, значит что-то в этом есть. Так или иначе, но романом «Над пропастью во ржи» зачитывалось не одно поколение подростков и взрослых людей, и, я уверена, что их число будет неуклонно расти.
  •  
    Голден Колфілд - не ловець у житі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скажу відверто: книга мені не сподобалась!

    Чому?

    1)Надто багато галасу навколо неї!

    Ця книга не унікальна у своєму роді, про проблеми дорослішання, життєвого вибору і перехідного етапу в житті людини писало ой, як багато інших авторів. Єдине що - саме "Ловцю у житі" Селінджера довелося стати програмовою книгою цілого покоління в Америці. Ця книга навіть була заборонена якогось часу, але вона не належить до провокативної літератури, яку часто забороняють.

    2) Художній світ твору не є грандіозним!

    Мова у творі - проста, подекуди з просторіччями, - це мова, якою міг би розмовляти підліток. Проте! Мені не до вподоби така простакуватість. Бракувало гарної художньої мови.

    3) Бракує глибини!

    Романові бракує внутрішнього наповнення, насиченості, концентрації смислу. Слабке ідейне наповнення дає про себе знати. І хоча оприявлена в самій назві роману ідея про прірву і ловця - дуже цікава, я не помітила, на жаль, повноцінної її реалізації у творі.

    Тож, книга, хоч і життєва, не зачепила мене глибиною. У мене лише з'явилося почуття безвиході.
    Ця книжка, як на мене, утверджує ідею непевності майбутнього, що може навіть нашкодити навіяним сумом.
  •  
    Книга, яка дарує неймовірні враження! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія розповідається від першої особи, а такі розповіді я обожнюю, бо саме завдяки такому викладу подій ти нібито стаєш ближчим, ріднішим до персонажів. Голден ― сімнадцятирічний хлопець, який приваблює читача своєю мовою та міркуваннями. Розчарований у всьому та всіма, намагається знайти хоч якусь справедливість, чесність, натомість знаходить лише фальшу та обман. Він ― символ бунту, протесту у цьому літературному витворі. Єдиний проміньчик для нього ― сестра Фібі. Цим персонажем не можливо не милуватись. По-дитячому тендітна, але по-дорослому мудра. Вміє слухати, здатна правильно підбирати слова, вкладаючи в них сенс. Одногу разу Голден їй сказав: « [...] я собі уявляв, як табунець малечі грається серед поля ― кругом жито й жито, куди не глянь. Тисячі дітлахів, і довкола ― жодної людини, тобто жодної дорослої людини. Крім мене, звичайно. А я стою на краю страшнющої прірви. Нібито я повинен ловити малюків, якщо вони підбіжать дуже близько до прірви. Бо вони граються, гасають і не дивляться, куди біжать. А я повинен звідкись вискакувати й ловити їх, щоб не зірвались у прірву. Оце й усе, що я маю цілий день робити. Стерегти дітей над прірвою в житі. Дурниці, звичайно, я знаю, але це ― єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Дурниці, звичайно». Тут мене осяйнуло! Прівра ― то доросле життя, в якому таїться все найтемніше, найпідступніше. Голден на власній шкурі відчув всю неправильність цього світу. Бо коли ти дитина, тобі невідома та фейковість та театральність як тогочасного, та і сучасного суспільства. І раптом я відчула потребу, щоб мене також хтось зловив…
  •  
    Герой-меланхолік, якого ми заслужили 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга «Ловець у житі» або ж в іншому перекладі «Над прірвою у житі» (саме такий переклад я читала) Джерома Девіда Селінджера є знаковою як для американської та світової літератури, так і для мене особисто. Роман про історію підлітка, який не може і не хоче входити у сіре, лицемірне, доросле життя, його митарства, роздуми і пригоди отримав суперечливі відгуки: хтось вважає його шедевром, а хтось відмічає згубний вплив. У декількох країнах твір навіть був заборонений за непристойність і депресивність. Такі відомі злочинці як Джон Хінклі, Марк Чепмен, Роберт Джон Бардо зачитувались цією книгою і її навіть знаходили при них на місці злочину – цікавий збіг обставин, як на мене.
    Особисто я перечитувала цю книгу тричі, а зараз поновлюю та намагаюсь порівняти усі свої враження: 12 років (перша спроба осилити твір, підкорені лише перші сторінки) – читається легко, але якось «нуднува-то»; 15 років – це найкраща книга, яку я читала і переймаюсь, чи буде тут happy ending (сюжет, мова викладу, настільки точно змальовані специфічні погляди і переживання Голдена Колфілда, ніби цю книгу писав підліток), третій курс університету, 20 років – чудовий роман-сповідь, як зразок американської літератури 50-х років ХХ століття, тогочасне суспільство і психологія підлітка, досі цікавий сюжет; сьогоднішній день – хороша книга, та не дай Боги такого сина, як Голден.))) Кожній книзі свій час та свій читач, роман є своєрідним маніфестом підлітків проти світу дорослих, але якщо молоді душею та маєте потяг до класичних літературних творів – ця книга є обов’язковою до прочитання.
    Що ж в ній особливого? Існують тисячі книг про життя підлітків та їх протест. Задайте персонажів подібних книг. В них пересічний підліток стає відважним героєм, що рятує друзів чи світ за якихось надзвичайних подій (інсургенти, дивергенти, саги з вампірами) або ж це історії з підлітками-покидьками, які стали на шлях виправлення/стали героями/скотилися в прірву/хочуть подолати ситуацію, але втратили надію (яскравий приклад роман «Механічний апельсин» Ентоні Берджеса). А ось Голден якось не вписується в концепцію героя, та й до покидька йому дуже далеко – він звичайний підліток у реальному тогочасному американському суспільстві з реальними проблемами і надуманими тарганами. Його персонаж справжній, він росте над собою, мислить і переосмислює, а не в одну мить стає героєм. Я б назвала Голдена Колфілда «героєм-меланхоліком», якого ми заслужили. Не зважаючи на свої необдумані бунтарські вчинки, Голден добра людина зі схильністю до героїзму. Ким він хотів стати? Ловити дітлахів, які біжать у хвилях жита до прірви. Мабуть, це найгуманістичніший альтруїстичний посил, який я коли-небудь бачила в літературному творі, тому «Ловець у житі», попри всю неоднозначність, заслуговує вашої уваги.
  •  
    Книга бунтарства. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Головним героєм книги є шістнадцятирічний Голден Колфілд саме від його імені розповідається історія тих подій і роздумів, що трапилась з ним протягом кількох днів його самотнього перебування в Нью-Йорку. Цей персонаж дуже дивний він за пару місяців вилітає з декількох престижних шкіл, за те що прогулював і не ходив на уроки та не виконував домашні завдання. А головне цьому Голдену Колфілду все рівно, що про нього подумають. Цьому хлопчикові завжди все не так, то школа не така, то оточуючи люди йому не подобаються. Йому подобалась тільки його менша сестра Фібі і ще один хлопчик який загинув і його померлий братик Аллі от і все, весь інший світ він ненавидів. Єдине чого хоче цей хлопчик щоб його життя було не таке як в усіх. Загалом несправедливість всього світу зімкнулась на ньому одному!!!
    Атмосфера книги дуже не привітна і якась дуже сіра і понура. Мені ж ще треба було її читати коли за вікном йде дощ, не робіть такої помилки прошу вас !!!! Якщо хочете прочитати цю книгу то тільки в сонячний день.
    Дякую ще сайту yakaboo за швидку доставку !!!! Ви найкращі !!!
  •  
    Спосіб ототожнитися з емоціями головного героя та задуматися... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Є такий вид фільмів як "Роуд Муві". І ця книга саме такий тип, я б сказала це Роуд Бук. Ви сідаєте поруч з головним героєм на сидінні авто, прямуєте та спостерігаєте за ним. По дорозі на Вас чекають різні життєві ситуації, які є досить буденними та можуть трапитися з будь-ким. І саме це мене зачепило.

    Не очікуйте блокбастеру, тут про інше. Голден бореться не з монстрам, а з власними душевними тривогами. Це насамперед страх перед майбутнім, перед правильністю обраного шляху. Його невпевненість та озлобленість віддзеркалюється на стосунках з рідними та друзями. Це те відчуття, коли ти настільки загублений, хочеш видаватися вже дорослим та таким, що знає вірний шлях, а в дійсності підсвідомо та навмисно відштовхуєш всіх від себе.
    Ось цей внутрішній бунтівник інколи закриває нам очі. Ми самі пхаємося у якісь халепи, ми самі стаємо для себе ворогом.

    Ця книга точно не сподобається умиротвореним людям, які нюхають квітки та насолоджуються співом пташок з вікна 10-го поверху житлового масиву.

    Ця книга для людей, які все ще не знайшли себе, які метаються та відчайдушно шукають вихід. Але не очікуйте, що тут описується шлях вирішення проблеми. Ні, тут ви маєте шанс ототожнитися з емоціями головного героя та добре задуматися над собою.
  •  
    Неоднозначные впечатления
    Понравилась ли мне книга? Скорее, нет, чем да. Не соглашусь, что это мировой шедевр. Да. Оценить ее как историю метаний и переживаний подростка, конечно могу. Но при этом не понимаю, почему должна сочувствовать стенаниям откровенного бездельника и хулигана. Да, ему трудно. Но при этом кто мешает ему учиться и выполнять элементарные правила? Родители стараются, устраивают в хорошие школы. А где отдача? Естественно, все вокруг «гады» и гнобят бедного, никем не понятого подростка. Только и отрады у него, что маленькая сестренка. Она-то на старшего брата с обожанием смотрит, но пройдет год-два, и не станет ли такой же «гадиной». Да, скажете, у него душа, как цветок, хочет же ловить детей, чтобы те в пропасть не свалились. Но не лучше ли забор поставить? Примерно то же происходит и сегодня со многими подростками. А вместо того, чтобы приструнить их, начинают канитель разводить. Словом, я не в восторге. А вот рассказы Сэлинджера мне понравились. По-настоящему глубокие, интересные, настоящие шедевры.
  •  
    ,,Ловець у житі"
    ,,Ловець у житі" - чи не найвідоміший твір американського письменника Джерома Селінджера, центральною постаттю якого є направду особлива людина - підліток. Кожен у своєму житті пам'ятає цей період, коли дитинство залишилося ніби ,,вчора", а до дорослого життя, здавалося б, рукою простягнути. Отой незвіданий берег дорослості більшість підлітків манить-вабить можливостями та перспективами, а декотрим, сукупний образ яких - Голден Колфілд, він уявляється ще й прірвою... Отож, головний герой вбачає себе таким собі ловцем дітей, які граються у житі, аби ті не впали у прірву дорослого світу...

    Кажуть, над романом письменник працював протягом десяти років, зокрема під час Другої світової війни. Вперше твір вийшов друком у 1951 році і з того часу залишається бестселером. ,,Ловець у житі" є присвячений матері Селінджера.

    Головний герой - 17-річний Голден Колфілд. Його можна назвати ,,важким" підлітком, оскільки в нього серйозні проблеми у школі, непорозуміння з однолітками та старшими, він має чимало шкідливих звичок та легковажно ставиться до свого здоров'я. Врешті Голден опиняється у туберкульозному диспансері. Але він також є вразливою натурою, чутливою до фальші, й гостро реагує на несправедливість, якої так багато у дорослому житті...

    ,,Ловець у житі" викликав у мене змішані враження: безперечно, він вартий уваги та завжди матиме ,,свого" читача, але вдруге я його не перечитуватиму. Сподобався переклад Олекси Логвиненка: дуже літературний та колоритний!)
  •  
    Прірва світогляду та безодня дорослішання
    “Над прірвою в житі” – це той роман, який не зразу приходиться до душі, але з кожною наступною сторінку затягує все більше та більше. У ньому є коло актуальних проблем – це дорослішання та пошуки себе в іншому, вже не дитячому світі, прагнення до самовираження, яке перетворюється на справжній бунт – моральний, фізичний, духовний.
    Сімнадцятирічний Холден Колфілд, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним сталося близько року тому. Хлопчик гостро переживає конфлікт із зовнішним світом. Його виключили з привілейованої школи за неуспішність,
    Він підвів спортивну фехтувальну команду, загубивши спорядження в метро, юнак не зовсім добре ладить з товаришами. Він дуже соромливий, вразливий, часто буває грубим, намагається дотримуватися глузливого, заступницького тону в розмові з товаришами, показуючи своє верховенство. Холден гостро відчиває духовну деградацію суспільстава, вловлює дух обману, недовіри, підозри, обурюється показовістю та нещирістю, гостро реагує на лицемірство та підлабузництво, ненавидить брехню. Свою школу, він вважає не гніздом для сміливих та благородних юнаків, як її велично називає дирекція, а радше заводом із штампування самозакоханих та бридливих циніків та егоїстів, надто самовпевнених, надто зухвалих. Спорт, який був його захопленням, відкрив йому доти небачену завісу поділу суспільства на сильних та слабких гравців, останнім з яких не місце серед суспільства. Кінематограф перетворюєся на обман, дешеву ілюзію кращого, гарного життя. Суспільна думка зводиться на нівець, адже всі люблять успішних, сильних, багатих. І байдуже, чи людина щира, чи порядна. Аби тільки її життя було примарно притворно показовим для інших. Його вчитель каже, що «життя – це гра». Але невже у ньому всі рівні? Невже воно справедливе для всіх? Невже в ньому немає поділу на класи, рівні, не вибудувалась ганебна і огидна ієархія?
    Підлітковий вік – непростий період для кожної людини. Для Холдена Колфіда в стократ. Він гостро страждає від безвиході, приреченості та відстоності можливості побудувати своє життя, стосунки та відносини на принципах рівноті, щирості та моралі. Він зазнає невдач у спробах осмислення і раціоналізації реальності. Йому гидко від того, що доводиться пристусовуватись, брехати, плазувати перед іншими та бути сірим, як всі, однак справді переконаний, що людина не може жити самотньо.
  •  
    Класика для підлітків.
    Я дуже часто чув позитивні відгуки про твір Джерома Селінджера "Ловець у житі". Тому вирішив його все ж прочитати. До того ж назва твору інтригувала. Але, якщо чесно, книга не вразила. Почну, як завжди, по порядку.

    Сюжет.

    Про що ця книга? Про життя ... про життя підлітка. Непростого, складного і незрозумілого життя. У кожного, напевно, наступав момент в житті, коли хотілося просто втекти від всіх куди не-будь далеко. Однак, це в певний момент виявляється не таким вже й важливим. Сюжет книги розповідає про переживання підлітка, його невдоволення, його бажання і про почуття безнадії. При цьому дитина просто відчуває дику неприязнь до однолітків, та й взагалі до людей. Хтось на його погляд, занадто тупий або негарний, хтось занадто гарний і хвалиться перед усіма своєю красою, хтось занадто старий і весь його вигляд говорить про старість і хвороби. Навчальний заклад здається йому каторгою, а не дверима в майбутнє.
    Ось про що книга. Про вічні проблеми підростаючого покоління. На мій погляд, в творі показаний саме той переломний момент, який зазнає кожна людина. Коли ти пізнав себе як особистість, а тепер намагаєшся знайти своє місце в світі. На жаль, саме на цьому етапі багато підлітків помиляються і роблять багато помилок. Книга дуже цікава в психологічному плані, але не варто шукати в ній незабутні пригоди або спроби головного героя змінити світ. Цього нема.

    Якщо чесно, то я починав читати цю книгу два рази. І тільки з другої спроби я її подужав. І справа зовсім не в мові і не в стилі. Зовсім ні. Проблема в тому, що я не побачив кульмінації, яка змушує співпереживати головному герою. На мій погляд, в творі "Ловець у житі" немає іскри, яка запалює інтерес і пробуджує нетерпіння. Сюжет цікавий по-своєму, але все якось згладжено і невизначено.

    Думки і сенс.

    В чому полягає основна думка твору? Так, мабуть, в пошуках свого місця в житті. Кожен повинен займатися саме тим, що йому до душі. Саме в підлітковому віці дитині потрібно зрозуміти те, що він не порожня лялька, яка непридатна ні для чого. Може я і не правильно зрозумів зміст твору, але мені здалася, що головний герой просто шукав чим заповнити ту порожнечу, яка з'явилася в його душі.

    Мені здається, що саме на цьому етапі життя дитина повинна відчути підтримку батьків. І не просто підтримку, яка дуже часто полягає в словах "ми поруч". Зовсім ні. Крок за кроком батьки повинні бути поруч, направляти і допомагати. На жаль, не кожен батько на це здатний. Потім залишається тільки дивуватися і в кого ж виріс таким син або дочка.

    Мені не дуже сподобалося те, як розкриті в творі "Ловець у житі" проблеми підліткового віку. Мені здається, їх варто було розкрити глибше і ширше. Для багатьох може так і залишитися незрозумілим, що саме хотів висловити у своєму творі автор. Загалом враження після прочитання залишилися двоякі. З одного боку здається непогано, а з іншого відчувається, що щось не так, щось не доказали.

    У творі, на мій погляд, просто висловлений протест школяра. Його висловлювання про те, що життя не має сенсу і що він нікому не потрібен. Ось і виходить, що все в книзі розмито: і сюжет, і проблеми, та й характер самого персонажа насторожує.

    Персонажі і образи.

    Якщо говорити про персонажів, то починати варто з головного героя - Голден Колфілд. Склалося враження, що головному герою нічого не цікаво в житті і жити йому зовсім не хочеться. Йому не цікаві інтереси однолітків, йому не до душі навчання, та й з дівчатами проблеми. У якийсь момент мені здалося, що в кінці твору головний герой вирішить звести з життям рахунки. Але цього не сталося. У якісь моменти мені здавалося, що Джером Селінджер описує реальну людину зі свого життя. Що стосується характеру головного героя, то його можна назвати меланхоліком. Адже для нього немає нічого цікавого в житті, все, що оточує його здається йому безглуздим і дурним. Прагнення до вільного життя в хатині і робота ловцем у житі для головного героя межа мрій. Але чи варто воно того? Загалом персонаж вийшов трохи нудним, трохи ексцентричним і при цьому трохи розмитим.

    Атмосфера твору.

    У цьому плані, мені твір не дуже сподобався, читати було трохи нудно, так як на сторінках просто показано невдоволення підлітка, його наївність і немає нічого цікавого чи нового в його поведінці. Прочитавши буквально пару глав, хотілося спати. Загалом для мене твір було нудним. Можливо, якби мені було років 16, мене б воно і заінтригувала. Але, на жаль, я занадто серйозно до нього поставився і занадто багато від нього чекав. До того ж, на мій погляд, твір не сильно підходить для підлітків нашої країни. Напевно, мислять наші діти трохи по-іншому ...

    Стиль і мова.

    Книга читається легко і написана доступною зрозумілою мовою. До жалю, читати в оригіналі твір не довелося, але навіть переклад був приємний для читання. Немає складних фраз і незрозумілих слів. Прочитати і зрозуміти зможе навіть і підліток.

    Читати чи ні, звичайно, вирішувати вам. Але я перечитувати її точно не буду. Можливо, дорослій людині книга "Ловець у житі" буде не так вже й цікаво. А ось підростаючому поколінню вона може бути цікавою. Хоча я в цьому сумніваюся. Напевно, в той час, коли книга була написана, вона мала великий успіх. Не дарма ж твір було заборонено більше 20 років. А чому? Головного персонажа порахували поганим прикладом для молоді того часу, назвавши його бунтарем.

    Я все ж пораджу цю книгу, так би мовити, для загального ознайомлення. Мені особисто вона не дуже сподобалася. А може я просто багато від неї чекав?
  •  
    Классика
    Наткнулся на эту книгу совершенно случайно.Просматривал у подруги книги и заметил до боли знакомую фамилию, Сэлинджер, не знаю откуда и как она запечатлелась в памяти но тем не менее, я взял ее почитать, тем более она отзывалась о ней очень даже лестно.
    Пришел домой, сел вечерком почитать и был в шоке.Книга по началу показалась примитивной, шутки подростковые, да и ситуации тоже, но они описаны так красочно, так самобытно, что 100 страниц ушло как пальцем щелкнуть - мгновенно(по крайней мере так казалось мне)
    Повествование идет от первого лица, что само по себе было для меня открытием, это позволяет неплохо так погрузиться в процесс происходящего(вжиться в роль, стать роднее персонажами), будучи в шкуре Голдена, даже во время чтения, пытаешься менять интонацию голоса в соответствии с ситуацией.
    В книге очень много забавных моментов, которые доставляют море эмоций, даже не каждая комедия способна на такое, тем более сейчас. Голден не простой мальчуган, хоть и трус, но не перестает говорить глупости даже в критичной ситуации.
    В общем под сильным впечатлением зашел на сайт Якабу, заказал себе свой экземпляр, потому что посчитал долгом купить ее.Такой шедевр должен лежать на полке, что бы в какой-то день, спустя несколько лет перечитать его. Без сомнений, впечатления будут не те, шутки менее смешными, но перечитаю ее еще несколько раз обязательно.
    Многие говорят, что стоит ее читать в возрасте главного героя т.е 16 лет, но не сказал бы, что книга много хуже если вам 22. Да, некоторые моменты могут восприниматься уже не так "красочно", но моменты - "лоооол, да у меня такое было!" (или приближенное к происходящему, да, наверно).
    Что могу сказать как итог, книгу определенно рекомендую к прочтению, она что-то с чем-то, такого вы не найдете нигде (из того то читал я, конечно же, не могу со 100% уверенностью утверждать). Не зря же она входит в ТОП100 лучших англоязычных романов 20 века.
    9 из 10.
  •  
    Книга про дорослішання
    "Ловець у житі", або як його перекладали раніше - "Над прірвою у житі" - пронизлива історія дорослішання головного героя Холдена Колфілда, що не знаходить собі місця в здавалось би безтурботному житті. Роман став знаковим в культурному зрізі свого часу та культовим для наступних . Молодь, що не хотіла грати за правилами старших поколінь, отримала високолітературного героя, бунтуючого проти світу і своєї природи, не через певну ідейність, а просто заради самого бунту. Колфілд виправдання всім загубленим підліткам нашого світу, незалежно від умов їх зростання - будь то розхристані 60-ті, анархічно-агресивні 80-ті, загублені 90-ті чи гаджетзалежні 00-ві.
    Проза Селінджера немов десерт, приготований шеф-кухарем, що досяг найвищого рівня в своїй професії - страва неприторна, проте з кожним шматочком розкриває нові грані смаку, що сплітаються в прекрасний мереживний клубок гастрономічної насолоди. Не обов'язково виносити з прози Селінджера якийсь глибинний вміст, хоча його тут, поза всяким сумнівом, більш ніж достатньо - можна просто отримувати задоволення від самого процесу читання його творів і це найбільш дивовижно, враховуючи неспішність розгортання подій і практично відсутню динаміку. Геніальне творіння геніального самотника.
  •  
    Ловець у житі
    Силоміць змусила себе прочитати, а згодом розібратися в цьому культовому творі, який не просто подобається людям, а й стає улюбленим багатьох книголюбів.

    Головний герой Холден Колдфілд розповідає про кілька днів свого 16-річчя. Герой кілька разів ставить запитання: «Куди відлітають качки взимку», але ні від кого не отримує відповідь на таке смішне питання. Він дорослішає, але не перестає ставити дитячі питання. Він не терпить фальш, але сам уявляє і обманює з тим, щоб втекти від ненависного світу, але тим самим уподібнюється тим, хто йому противний. Холден намагається же не бути як всі, бути вільним від загальних установок, але він здатний відстоювати свої ідеї лише в думках і на словах -на ділі ж він нічим не відрізняється від інших дорослих.
    Звичайно, головне в цій книзі - вічна проблема між поколіннями. Прірва, в яку, дорослішаючи, падає кожна людина. Але головний герой дає зрозуміти: людина - це не іграшка, і кожна особистість має свої мрії і надії.

    Мені було нуднувато читати. Я щиро не розумію такого інтересу молоді до даної книги. Наганяє тугу. Місцями миготять мудрі думки. Але це ніщо в порівнянні з самою історією. Я чекала більшого.
  •  
    Книга для свякого віку
    Роман письменника-відлюдника Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» був і залишається справжнім гімном і маніфестом підлітків, незважаючи на те, що з часу його написанні пройшло вже майже 70 років. Твір досі актуальним, а його головний герой Холден Колфілд став справжнім символом для багатьох поколінь. Кажуть, цю книгу треба читати в підлітковому віці, і я цілком погоджуюсь, але це зовсім не означає, що не варто з нею знайомитись в більш зрілі роки. От, до прикладу, я прочитала «Ловця у житі» десь у 24 роки, і залишилась в захваті від цього роману.

    Тут немає якихось карколомних подій, сюжетних поворотів тощо. Є хлопець-підліток Холден, якого відчислюють з приватної школи саме напередодні Різдва. Він їде у рідний Нью-Йорк, але безпосередньо додому повертатись не хоче. Його мандри Великим Яблуком – це своєрідна одіссея. Сказати, що хлопець шукає себе було б надто вульгарно, адже книга зовсім не про те. Краще один раз прочитати «Ловця у житі» самому, аніж слухати думки інших. Читайте цей роман, скільки б вам не було – 16, 40 чи 70.
  •  
    Протест проти дорослішання
    Стихійний протест літературної молоді 50-х років ХХ століття набував різних форм. Яскравим прикладом даного протесту є єдиний роман Дж. Д. Селлінджера "Ловець у житі".

    Написаний від першої особи. Герой - шістнадцятирічний підліток, який шукає своє місце в світі. Через постійні невдачі та перешкоди він намагається зрозуміти : хто є Я? Він - підліток нестандартний, чутливий, та конфліктний. Здається, що він не пасує до суспільства взагалі, не вписується в його загальну картину, займає образ бунтаря та інакодумця. У нього немає конкретних та спланованих цілей на майбутнє, йому тільки хочеться ловити дітей над прірвою. Це доводить юнацькість Холдена та його єдине бажання не дорослішати, а постійно залишатися в контакті з дітьми.

    В романі ідеалізується природа, дитяча наївність та свідомість. І все це приправлено простою мовою, сленгом і жаргоном.
    Не розумію, чому багатьом роман не подобається (можливо, саме через мову написання), але це передає саме те ставлення Холдена до всього, що його оточує.
    Рекомендую роман для прочитання тим, хто шукає себе, хто хоче піти проти дорослішання, прекрасно усвідомлюючи, що це невідворотний процес.
  •  
    Один з найкращих романів у світі
    Головний герой невеликого, але дуже важливого і значного роману американського письменника Джерома Девіда Селінджера «Ловець у житі» Голден Колфілд – це справжня ікона підлітків-бунтарів багатьох поколінь. Події книги подаються саме його очима. Зараз він знаходиться у клініці і розповідає про події минулої зими, які власне і привели його під опіку лікарів через психічний розлад. Отже, все почалось у переддень Різдва 1949 року. Учня престижної приватної шкали відраховують за погані оцінки (до речі, вже не вперше). Він їде до Нью-Йорку, де мешкають батьки, але додому йти не хоче, тож знімає номер у готелі, а потім починає свої скитання вулицями і ночує на вокзалі. Його пригнічує все навколо – старі знайомі і незнайомі, друзі та кохані, пусті балачки про неважливе. Єдина істота на цьому світі, кого він любить – це молодша сестра Фібі, якій він хоче подарувати платівку, але впускає її, тож дарує малій самі уламки. Але попереджає: все, що би вам не розповіли про цей твір, не покаже, наскільки він неймовірний. Тож рекомендую прочитати його самостійно.
  •  
    Прірва між дитинством та юністю
    Ця книга є для мене знаковою. Я познайомилася із нею на першому курсі університету, коли туга за домом була неймовірно сильною, незнайоме місто здавалося ворожим, і весь світ був неначе розфарбований лише у сірі тона. Аж раптом я знайомлюсь із головним героєм цього роману, Голденом Колфілдом, і розумію: я не одна. Разом із ним я шукала себе у цьому світі, орієнтири для побудови подальшого життєвого шляху, вчилась відрізняти щирість від підлабузництва, правду від брехні, істину від ілюзії.
    На перший погляд може здатися, що у цій книзі немає нічого особливого: буденне життя 16-річного хлопця, якого із тріском виганяють із чергової школи і він кілька днів мандрує Нью-Йорком, адже не хоче засмучувати батьків звісткою про своє відрахування. Голден скрізь бачить фальш, нещирість, гру, але не може і не хоче з цим миритися. Підліток намагається зрозуміти себе і усіх тих, хто його оточує. А, найголовніше, він хоче рятувати дітей. Тих, що над прірвою. Про цю книгу не варто багато говорити, її варто відчувати серцем.
  •  
    Для дітей і дорослих, які забули, що були дітьми
    Цю книгу я прочитала у підлітковому віці - здається, саме у тому віці, коли перебуває головний герой і у тому віці, коли її рекомендують читати. Але це було вперше, потім з періодичністю у кілька років - було і "вдруге", і "втретє". Чому? Тому що у кожному віці, маючи інший життєвий досвід, оцінюєш її по-іншому, але вона залишається однаково актуальною і приємною для читання. Це книга-протест: не про революцію у суспільстві, а про революцію всередині себе. Її, мабуть, кожен із нас проходив у перехідному (так званому "важкому") віці. Це історія про те, як відстоювати свої інтереси, хай і трохи примітивні, історія про те, що треба щось змінювати, якщо того хочеться, історія про те, що всі ми ті "ловці у житі" над прірвою. Найбільше до душі припала ця цитата: "Ознака незрілості людини - те, що вона хоче благородно вмерти за свою справу, а ознака зрілості - те, що вона хоче смиренно жити задля своєї справи".
    Відзначу, що книгу Селінджера перекладали дуже багато разів, але саме у цій книзі, яка представлена тут на сайті, переклад є цілком адекватним, професійним художнім, що теж тільки позитивно вплине на ваші враження під час прочитання.
  •  
    Втеча від буденності
    Не знаю, можливо, це трохи неправильно, що мої рецензії завжди позитивні, треба щось і критикувати... Але так виходить, що до моїх рук потрапляють чудові книги, які підкорюють моє серце на тривалий час.
    Вперше прочитала книгу Дж. Селінджера "Ловець у житі" в підлітковому віці. Вважаю, що це найкращий вік для прочитання її. Але, думаю, не всім дано зрозуміти головного героя, адже Холден Колфілд доволі замкнутий і специфічний юнак.
    Для мене ця книга була, як бальзам на душу, бо я певною мірою схожа з головним героєм. Ні, я більше відкрита, балакуча, але оті його погляди на рутину, на нудне існування пересічної людини... той розпач - все це чудово розумію...
    Мова твору, який, до речі, ведеться від першої особи, своєрідна, притаманна підлітку. Тому дітям цю книгу легко читати.
    Була річ, яка мене налякала: було дуже неприємно дізнатися, що саме ця книжка була настільною книгою чоловіка, який застрелив Джона Леннона. Сумно, але факт.
    Цікаво було прочитати вдруге "Ловця у житі" в дорослому віці. Враження, скажемо, абсолютно інше. Сама здивувалася. Вже не було того проковтування книги, занурення в неї. Я зрозуміла, що виросла. Але не розчарувалася аж ніяк, вважаю її в чомусь геніальною. Даю почитати своїм учням. Коли вчителька хімії (моя колишня класна керівничка) принесла мені цю книгу з обуренням (вона "конфіскувала" її у старшокласника, бо він читав під партою просто під час уроку і відірватися не міг), мені було приємно (учень потім дякував, книга його вразила). І звісно, я дала книгу "хімічці" також... на жаль, їй не сподобалось.
    Словом, книга специфічна. Комусь до вподоби, а комусь ні. Але рекомендую підліткам - хоч половина з них знайде у книзі свої думки і переживання.
  •  
    Буремний ловець у житі
    Вперше я познайомилась із Селінджером ще у школі, але тоді мені навіть дочитувати "Ловця у житі" не захотілось. Оцінити цю книгу я змогла лише пізніше, бо, хоч головний герой і підліток, повість було написана дорослим для дорослих.
    Головний герой - Голден Колфілд, дещо неврівноважений і буремний юнак шістнадцяти років. Він вже не дитина, але ще й не дорослий і найважливіше для нього - знайти місце у житті. Автор майстерно передав бажання підлітка бути корисним для суспільства. Та не зважаючи на складний характер, Голден добрий і щирий хлопець, це видно з його ніжного ставлення до молодшої сестри і мрії захищати дітей від зла. І все ж, він не є типовим підлітком, а скоріше таким собі романтичним бунтарем. Символом його бунту стає червона кепка - найяскравіша деталь образу Колфілда. Крім того, кепка ця не звичайна, а мисливська. Мабуть, таким чином автор хотів підкреслити, що Голден - мисливець, тобто ловець.
    Звичайно, у 50-х роках минулого століття ця повість і справді була революційною, адже тоді головними героями дитячих книг ставали здебільшого хороші хлопчики і дівчатка. Найгірше, що вони могли зробити - побитися або отримати двійку. У Селінджера ж є все: і втеча зі школи, і повія, і психлікарня... Взагалі, читаючи класику, іноді дивуєшся як деградувало суспільство, бо сьогодні історія про хлопця, який читає класику і грає в гольф, це скоріше історія підлітка-інтелектуала, а його витівками важко когось шокувати.
  •  
    Завищені очікування
    Багато чув про цю книгу як про неперевершену класику. Чомусь завжди вона мене приваблювала, хоча її змісту не знав. І ось дійшли руки, як то кажуть.
    В книзі описується короткий період життя молодого шістнадцятирічного хлопця з усіма підлітковими проблемами, думками та переживаннями. Секс, алкоголь, жага самостійності та непорозуміння з цілим світом. Голова молодої людини часом малює майбутнє, своє власне, незалежне. Напівбожевільні, відважні, відчайдушні поклики. Але тут же він відмовляється від задуманого і продовжує борсатись в дійсності.
    Щодо моєї особистої думки, то очікування не справдились. Можливо, це пов'язано з завищеними очікуваннями через популярність та визнання книги у всьому світі. Проте, незважаючи ні на що, прочитати цей твір потрібно. Краще навіть двічі. Перший раз в віці головного героя, щоб усвідомити, що в світі ти не один такий з подібними проблемами, а другий - коли маєш дітей-підлітків, щоб нагадати собі як то буває в їх віці. Твір покликаний покращити взаєморозуміння між поколіннями.
  •  
    Багато шуму з нічого
    На мою думку-данна книга абсолютно не виправдовує свій культовий статус. З плюсів для себе виділив лише декілька розумних думок, що проскакують посеред абсолютно нудного змісту, завдяки яким я і осилив цю книгу до кінця. Але в результаті, на запитання чи вартують ці декілька думок решти тонни "словесної руди" -ні, не варті. Почнімо з головного героя, який переживає перехідний вік-Голдена Копфілда. Він не складає шкільних іспитів, його виключають зі школи, але повертатися додому і пояснювати свою ситуацію батькам він не хоче. По мірі його, з натяжкою сказати "пригод", бо все виглядало досить нудно, ми дізнаємося що Голден поняття не має про сезонні перельоти птахів, зате чудово знає як пити алкоголь і палити. З таким підходом я абсолютно не дивуюся, чому ж він не склав іспити в старших класах, але дуже дивуюся -як він взагалі пройшов аж так далеко у шкільній програмі. Не знаю як у інших країнах, а в нас це програма "Природознавства" за 3 клас. Також мене дуже збентежило, що це все в сукупності подається без негативного погляду, при цьому всьому цей твір входить в шкільну програму, чому-я не можу зрозуміти при всьому бажанні. Основний мотив книги-переломний вік і дорослішання індивіда -абсолютно не розкривається саме через головного героя. На мою думку, на цю тему є і набагато кращі книги. Можливо, я просто прочитав цю книгу вже вийшовши з підліткового віку і просто чогось не зрозумів, але особисно мій висновок про цей твір абсолютно невтішний.
  •  
    Этой книге свое время
    Моя попытка прочесть этот роман в школьные годы, признаться, полностью провалилась. Мне не понравился герой, мне показалось, что повествование "ни о чем", что оно простое и блеклое, оно не развлекает, не притягивает и так далее. Драма главного персонажа была мне не близка.
    Мне понадобилось подольше пожить на свете и осилить еще добрую тысячу книжек, пока я понял, глубину, которая скрывается за этим обманчиво простеньким текстом. Я было, много лет думал, что это переоцененное произведение, очередная популярная пустышка, ценность которой люди придумывают себе сами. Драма Холдена Колфилда - это почти гамлетовский вопрос: "Быть, или казаться?". Его тревожит смутное беспокойство, он подросток, он не может до конца понять - в чем суть его тревог и неудовлетворенности. Он ищет чего-нибудь настоящего, чему можно было бы посвятить свою жизнь, и ищет это слепую.
    Хорошая частная школа (читай хорошее образование), не бедные родители и прочие привилегии ничего не дают ему, скорее наоборот. В некотором роде - это драма американской, более "сытой" культуры, но в то же время разница между "жить" и "казаться живым" - это вопросы, до которых ты "дорастаешь" однажды.
  •  
    Над прірвою
    Книга Дж. Д. Селінджер "Ловець у житі" одна з культових творів для підлітків яка завоювала популярність майже усього світу та була перекладена більшістю мов. Ця книга частково схожа з біографією автора, його сім'єю... Основана на власному життєвому досвіді.
    Головний герой - шістнадцятирічний проблемний підліток, якого відрахували зі школи і зараз він знаходиться в пошуках себе... В вирі подій, що відбуваються навколо нього він чує пісеньку: "Якщо ти ловив когось над прірвою у житі..."
    Ця пісенька змінює його ставлення до життя взагалі - він бачить в ній прихований сенс буття: порятунок "засліплених" дітлахів, що залишилися в своїх підліткових проблемах без дорослої підтримки, від падіння в "прірву". Ця прірва ніби уособлення можливого неправильного кроку в майбутнє. І герой, що й сам досі робив помилки, але зробив мабуть правильні висновки, і прагне відкрити очі на ці істини своїм одноліткам, що ще стоять на роздоріжжі.
    Звісно автор пише книгу досить неоднозначно, з тонким психологічним підходом. Тому вона мабуть все ж таки на любителя, або ж для відповідного віку, коли реальність сприймається по іншому. І навіть при підтримці дорослих - підлітки часто вороже відштовхують їх. А одноліток (який вже психологічно подорослішав) не сприймається їм загрозою й має можливість вплинути на хід подій.
  •  
    Ловець у житі
    Сталося так, що з цією книгою ми зустрічалися тричі: читав її англійською, російською та українською, та в різному віці(16, 19 та 22 відповідно). І після кожного прочитання думки були різні. Але після останнього прочитання(саме українською) думки стали на місце та утвердились остаточно.

    Стосовно перекладу питань нема, виконано якісно. Питання зовсім в інакшому: в сприйнятті. Свого часу книга наробила шуму в літературному світі, стала символом бунту проти дорослого життя, неприйняття та відкидання його правил. Головний герой - Голден Колфілд - спочатку викликав співчуття, але ближче до середини роману почав відверто дратувати. Якщо в 16 це сприймалось більш натурально, то в 22 зовсім ні. Звісно, причина у віці читача. Хтось вже живе в дорослому світі, прийнявши всі його розчарування, хтось тільки готується, а хтось хоче залишитись вічним бунтарем, як Голден Колфілд.

    Не думав, що несприйняття дорослості може бути таким дратівливим. Зрештою, раджу прочитати книгу всім юним бунтівникам, оскільки Голден Колфілд - саме їх герой.
  •  
    Ловити дитинство над прірвою
    Радує, що переклад назви наближений до оригінального, бо раніше було «Над прірвою у житі», звучало більш інтригуюче чи то романтично, але не наближено до авторського.
    Книга незвична тим, що головний герой Голден Колфілд не є позитивним та правильним. Протестує проти лицемірства світу дорослих та не вписується в рамки спілкування з однолітками. Не належить до жодного зі світів та ненавидить все навколо. Та єдине що б він робив у житті-це ловив би дітей над прірвою у житі, щоб вони не падали у прірву дорослішання. Цей період максималізму характерний для багатьох підлітків але читаючи книгу я не розуміла чому така популярність її в Америці. Дотепні зауваження та саркастична мова варті уваги. Специфічний автор зі своїми поглядами щодо відмови екранізації його роману. Але як то кажуть деякі, що книга їх вразила і думали про неї тиждень, то на мене таке враження вона не справила. На один раз прочитала і не хочеться знову її перечитувати. Звісно, для американців, можливо, сюжет наближений до їх менталітету, який автор тонко відмітив. І в різний час – інше прочитання і тлумачення подій і посилу автора.
  •  
    "Ловець у житті"
    "Ловець у житті" - неординарний та цікавий твір Дж. Д. Селінджера. Голден Колфілд - підліток, якого виключили зі школи. Згодом він тікає з дому. Саме цей хлопець є головним героєм даної книги. Він бачить світ та суспільство таким, якими вони є. Під час своєї подорожі хлопець роздумує над різними питаннями, спілкується з різними особистостями. Мабуть, багато молодих людей впізнають себе в ньому, оскільки він є втіленням молоді, яка не хоче жити в рамках, що встановлюють дорослі...
    Довго не наважувалася сісти за прочитання даної книги, але згодом стало цікаво. Після прочитання я не пожалкувала про це. Стиль написання книги є досить простим та зрозумілим для кожного. Після прочитання книги з'являються різні питання, на які відповідь можемо дати лиш ми самі. І в цьому, мабуть, і геніальність даного твору. Можливо, спочатку дана книга може здатися нудною, але це не так, оскільки найцікавіше розпочинається згодом. Автор висвітлює проблему дорослішання та становлення особистості, яка є актуальною завжди. Кінцівка книги не залишить нікого байдужим, є над чим замислитися. Варто прочитати, особливо підліткам.
  •  
    Світ буремних протестів, відкритості і самопошуку
    Прочитала я цю книгу не від того, що вона сама потрапила в мої руки, а від численних рекомендацій друзів і від багатьох її згадок в список на кшталт «Читати всім».
    Про враження не можу сказати однозначно, тому що паралельно з цією книгою я читала «Переваги сором’язливих», яку критики називають «Ловцем у житі» для нового покоління, і, порівняно з сучасною книгою, сюжет мене захопив не так. АЛЕ! Мені сподобався підтекст, глибина цього твору, відображення атмосфери змальовуваних років і опис непростого повоєнного характеру, стану, індивідуальності головного-героя підлітка.
    Холден Колдфілд має складні стосунки з людьми. Він бунтує проти прийнятих законів, не хоче бути середньостатистичним, таким, як усі.
    Його в черговий раз виганяють із школи, але він відразу не повертається додому, тому що не хоче засмучувати батьків. Хлопчина вирішує перебути шторм сімейного обурення у Нью-Йорку, в готелі, а вже потім повернутися і зробити вигляд, що кається, і більше так не буде. Загалом, історія і кружляє навколо цих трьох днів у місті.
    Тут немає карколомного сюжету, але є ті сенси, яких часто шукають бунтівні підлітки і молоді люди, тому ця книга займає високу полицю у моїй домашній бібліотеці.
  •  
    Чи актуальна книга зараз?
    "Ловець у житі"... Доволі інтригуюча назва, і від роману очікується якийсь екшн, динаміка, багато цікавих подій. Але стоп. Такого в цій книзі не буде, хоча я надіялась на це.

    Голдін Колфер -звичайний підліток, хоча трішки незвичайний. Він відрізняється тим, що змінив дуже багато шкіл, не через те, що він занадто лінивий чи до нього погано ставилися, просто він шукав добро повсюди (сам того не помічаючи). Голдін не був ідеальний, адже ідеальних не буває, і автор вдало це показує на головному героєві. Хоча йому притаманна велика чіпка позитивних рис :доброта, щирістю, милосердя, але не менше є й негативних :любов до брехні (навіть коли не потрібно), трішки пихатості та самовпевненості.

    Події - це його повсякденне життя, його злети та падіння, самі таємні думки та повна незрозумілість висловленого..

    У нього є молодша сестра, яка набагато відповідальніша за нього. Вона є більш розсудливішою та розуміючою. Голден просто обожнює свою молодшу сестричку

    Отже, тепер враження. Як на мене книга трохи затягнута, є багато непотрібних випадків, можливо, я не в той час взяла книгу, але вона мені не сильно сподобалася. Цікава історія, але на один раз. Я очікувала чогось більшого, адже скрізь про неї тільки й почали говорити.
    7. 5/10

  •  
    Чекала більшого. 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли побачила і прочитала анотацію до книги, то була в захваті, і хотіла скоріше приступити до прочитання книги, але не так сталося, як гадалося. Я сподівалася, що це буде щось у дусі Джона Гріна. Самий початок здався мені дуже унилим, як і вся книга.
    Історія розповідає про 17-ти річного хлопця, який розчарований у житті. Його безліч разів проганяють із шкіл. Голден не має справжніх друзів. Він спілкується з людьми, але це тільки, як на мене, пусті балачки. Єдина людина, з якою Голден може почуватися комфортно - це його сестра. Хлопець може ділитися із маленкою дівчинкою чим завгодно, і вона його завжди вислухає.
    Голден завжди шукає собі якихось пригод, його дії мені були незовсім зрозумілими.
    Мені хлопець видався дивакуватим. Я все розумію, що це підлітковий вік, і все таке, але автор загрався. Я читала доволі немало книг про підліткове життя, але таких ще не зустрічала. Тут вся увага осередженна на нібито жахливому підлітковому періоді.
    Також я не зрозуміла чому ж у Голдена у 17 років було сиве волосся. Автор тільки про це нагадував, але пояснення не було.
    Перечитувати книгу точно не збираюся.
 
Характеристики Ловець у житі
Автор
Джером Д. Селінджер
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1951
Перекладач
Олекса Логвиненко
Кількість сторінок
256 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130x210 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion
Тираж
5000
ISBN
978-966-14-8783-2
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Клас
10-й клас
Література
Зарубіжна
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Ловець у житі