I would not like to start with bad words. I will try to be delicate. Eric Byrne is one of my favorite authors in the field of psychoanalysis. It was a pleasure to discover an adequate follower of Freud among the classics. And the very idea of ​​transactional analysis came to my mind. And now let's move on to "Sex in Human Love". I do not have enough education to somehow deny his ideas, and even here I did not meet his personal ideas, but only a tracing paper from Freud. But I have every right to condemn the way I express my opinion. And don't tell me it's a different time and different habits! Not so long ago it was written. What he presents as a free presentation of the material is, in fact, more like the madness of a chauvinist or the product of senile dementia. The most favorite ideas from this creation are: that boys, masturbating, play and develop, and the woman at this time becomes almost the most terrible prostitute; a woman should be a good hospitable hostess, namely to greet each man with a soft warm vulva. Imagine such a warm welcome. Out of respect for Bern's original work, I will say nothing more. Unfortunately, delicacy is limited. However, it hurts me to hear people, educated and progressive, call this book a favorite.

Ерік Берн, автор книги "Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку" (до речі, в оригінальній назві про ігри нічого не сказано), - засновник мого улюбленого напрямку у психології - транзакційного аналізу. Саме тому я й придбала цю книжку. Але книжка.... трохи не виправдала моїх очікувань. Вона заснована на курсі лекції по сексології, які свого часу Ерік Берн читав у кількох вузах США. Оригінальна манера автора викладу інформації потішила. Приправлено жартами. Взагалі Ерік Берн вважав, що секс - це привід для радощів, веселощів і сміху. Було багато біології... Цікава задумка книги, де у посиланнях наводяться думки репліки колег-жінок щодо висловленої в тексті думки і коментар автора цих реплік. Не вистачило власне про ігри - основний винахід Еріка Берна і транзакційного аналізу в цілому. Ігри були просто переліченні. Можливо хтось з послідовників Берна колись напише про це книжку.