Цю книгу я прочитала, коли мені було трохи більше 20. Тоді я ще ніколи не працювала у великій компанії. До 18 моє уявлення про роботу формувалося на базі досвіду моїх батьків - "від і до", "відпустка", "лікарняне", "бюрократія", "робота без сенсу"... Коли ж я почала спілкуватися з людьми, які чогось досягли в цьому житті та які працюють в успішних компаніях, то познайомилася з новими поняттями - "спринт", "мітинг", "дей-оф", "послуга", "СВОБОДА"..."скрам". Я почула багато невідомих для себе слів. Проте ніхто не спішив мені пояснити, як воно працює і що це таке. Аж раптом одного дня мені до рук потрапила саме ця книга "SCRUM. Навчись робити вдвічі більше за менший час". Прочитавши назву, я зрозуміла - тут моя надія розібратися у невідомих поняттях та зрозуміти, як влаштований сучасний світ, як працюють успішні айтішні фірми! Ця книга дала мені відповіді на всі запитання. Я усвідомила, чому важливо працювати на кінцевий результат та недосконалість каскадної моделі управління. Я зрозуміла, чому багато проектів на державному рівні закінчуються провалом. Книга стала моєю енциклопедією успіху та ключем до моєї персональної свободи. Невдовзі після прочитання книги я знайшла хорошу роботу, де використовується SCRUM. Але я вже нікого не питала, що таке спринт, для чого щодня робити стенд-апи. Я знала відповідь на ці запитання. Я могла комусь вже пояснювати. Проте ніхто не питав... Якщо ви не питаєте і ще не знаєте нічого про SCRUM - прочитайте цю книгу! Менше знаєш - міцніше спиш? Ні! Більше знаєш - працюєш менше, заробляєш більше, спиш краще та відчуваєш себе впевненіше.

Вы вряд ли узнаете много нового из этой книги. Банальные истины. Но с другой стороны - многие им не следуют. Выход с проектом на максимально раннем этапе. Небольшие команды. Свобода действий. Общение внутри команды, но без долгих "планерок". Не увлекаться многозадачностью и расставлять приоритеты. Сокращенный рабочий день и график в целом. Ничего нового. Но в книге оно настолько гармонично подается - что только из-за оформления этих мыслей книгу стоит прочитать. Конечно, все это в первую очередь относится к командам. При чем не просто к командам, а к командам "разработчиков". В примерах приводится улучшение работы бригады строителей. Но по сути в этом случае речь шла лишь об улучшении слаженности их работы, не более. Так, при помощи системы Scrum вам не улучшить работу штата кассирш, например. А было бы очень интересно про методы эффективной организации работы штатного персонала. Но в любом случае, книгу рекомендую. Отдельно хочется отметить что в книге для меня не нашлось спорных моментов. Она будет полезна как есть, да и просто приятно оформлена, ее хочется читать.

Дана книга - це майже автобіографічний роман від засновника методики Scrum - Джеффа Сазерленда. Автор розповідає як прийшов до створення цієї системи роботи, як запровадив її вперше на IT-фірмах, як, воюючи льотчиком на війні, він зміг перенести принципи плануй-оцінюй-втілюй не тільки у повітряних баталіях, але й бізнесі і у роботі. Джефф у своїй книзі розповідає як Scrum допоміг багатьом приватним і державним організаціям покращити плоди своєї діяльності і зменшити час на виконання поставлених задач через запровадження цієї системи. Автор наводить реальні приклади із власного досвіду, коли Scrum допомагав підприємствам піднятися на ноги. Серед цих клієнтів були навіть ЦРУ, школи, університети, не кажучи вже про серйозні IT-фірми. Сазерленд у своїй книзі наводить наступні принципи і методи Scrum: - визначення пріоритетів у завданнях, оцінюючи важливість їх по шкалі Фібоначчі; - ігнорування званнями і титулами під час роботи - усі мають працювати, як єдиний організм; - призначення власника продукту, чи Scrum-майстра для планування, чи створення того, чи іншого завдання; - застосування Scrum-дошки зі стікерами для планування, оцінювання і обсудження готовності продукту; - команда Scrum має складатися із 4-6 чоловік, більше людей - більше негараздів у роботі; - обов'язкове обговорення фідбеків і наведення висновків після закінчення кожного спринту, чи здачі проекту, при цьому швидкість команди повинна зростати після кожного спринту. Джефф Сазерленд також наводить багато прикладів роботи Scrum-команд в різних сферах життя - від IT до навчання, від патрулювання вулиць поліцейськими - до модернізації правління і управління містами і навіть штатами. Особливо сподобалася історія створення компанії Valve - студії ігор, яка заснувала культові відеоігри Half-Life, Counter-Strike, Portal та створила Steam. Спершу, засновники цієї фірми працювали в невеликому відділі IT-гіганта Microsoft, і працювали за схемою Scrum, коли вся організація діяла за устарівшою каскадною схемою правління "згори-донизу." Потім уся команда цього відділу відокремилася в окрему фірму, створила компанію Valve і ці талановиті хлопці застосовують Scrum ще й зараз, модернізуючи і оновлюючи і так ідеальну схему роботи їх компанії. В кінці книги можна побачити додаток, в якому автор детально розповідає, як фірма може застосувати Scrum на практиці, з чого почати, і яких перешкод слід уникати, щоб покращити свою роботу вдвічі, втричі, а то і в більшу кількість разів, запроваджуючи принципи, закладені в цій книзі. В цілому, дана книга мені дуже сподобалася і надихнула. Я почерпнув із неї багато цільних думок - наприклад 20 відсотків готовності продукту становлять 80% його важливості для клієнта, або що продукт слід показувати замовнику, навіть якщо не все готово на всі 100. Головне - дізнатися, чи все відповідає бажанням користувача, і почути від нього корисні відгуки, чи пропозиції щодо якості проробленої роботи і планів на майбутнє проекту. Деякі поради і методи роботи я став приміняти на практиці, що дозволило зекономити час і отримати бажаний результат швидше. Це дуже якісний зразок чудового нон-фікшну. Раджу прочитати цю книгу усім тим, хто прагне вдосконалення та чогось нового.