це містична подорож у темні куточки душі, де страх і бажання зустрічаються у нескінченному пошуці себе. Бредбері малює картину на межі реальності та фантастики, де кожен крок по лабіринтах карнавального світу веде до нових відкриттів про страх, дружбу та дорослішання. Його мова — поетична, насичена і багатозначна, робить кожен момент не лише напруженим, а й філософським, запрошуючи читача замислитись над сутністю життя та справжнім обличчям темряви. Роман створює атмосферу невизначеності та напруги, що не відпускає до останньої сторінки.

Сезонне чтиво? Атмосферна книга на Гелловін? Завжди ці фрази мені здавались заїждженими, та ще й ніколи я не приділяла увагу сезонам для читання -- хочеться чогось, та й береш в руки. Але тут я справді можу сказати -- беріть краще в жовтні. А ще краще читайте затемна. Назва книги дійсно говорить за себе, бо таке враження, ніби ти відчуваєш, як тінь находить на тебе, як беруть дрижаки або ти затамовуєш подих, коли НАСУВАЄ. Бредбері один з моїх улюблених авторів, проте тут він не схожий мені на попередні твори. Можна було б сказати, що це роман про дорослішання, але тут не відчуваєш цієї важкості роману (та й за об'ємом 200 сторінок пролетять), а дорослішання тут набагато багатогранніше. Когось приваблять двоє головних героїв -- юні хлопці, шукачі пригод, що природно як на їх вік. Але Гелловей старший для мене -- це скарб цього твору. Як Бредбері на такому невеличкому об'ємі, з такою маленькою кількістю слів і навіть описів героя розкриває всю сутність людини, що ти розумієш його, ти співпереживаєш, він розвивається на сторінках спочатку в коротких фразах, а далі цілі його репліки -- під цитату.

Перед вами чудовий зразок літератури як такої. Якщо читали книги автора, то вже знаєте що цей роман буде не даремним чтивом. І все ж таки, буде приємним обмалювати детальніше суть і зміст книги. Все неквапливо починається з звістки про прибуття цирку в місто, паралельно знайомимося з героями, наповненням і колоритом містечка. Лише назва твору відображає настрій головних героїв про подальші події. Якщо перша половина книги більш-менше в спокійному темпі, то друга це можна сказати трилер, на основі містичного. Але такі гострі жанри взагалі не жахають і не для приваблення читачів. Їх роль в зображення того цирку і його дій. Загалом все будується на протистоянні героїв проти цього жахаючого цирку. Використано, так би мовити, накладання реальних лихих людей на персонажів з мандрівного цирку, і як ці темні люди використовують інших і самі ресурси цирку проти піддатливих відвідувачів. Немов проста оповідь, але дуже глибока і цінна розповідь про цінність добра, нагадати що до чого і в якому правильному напрямі потрібно рухатися.