Інколи, кажуть, не завадить подивитися на себе зі сторони) А подивитися зі сторони на людські створіння та ще й очима собаки взагалі дуже цікаво і пізнавально. Над книгою моя малеча реготала, я теж, але інколи було трохи сумно. Це що, ми отакі? Це ось так про нас думають? Це ми так вміємо робити? Ойойой, як негарно. І як несправедливо :-) Треба сказати, що Міккі-це не просто милий собачка. Він дуже розумний, мудрий і навіть вміє писати. І цей щоденник-це його рук, ой лап, справа. Думки Міккі такі кумедні-це вже з точки зору людини, але вони не позбавлені певного сенсу , кмітливості і мудрості. Книга нам дуже сподобалася. От тільки знову я знайшла до чого причепитися. На жаль, помилки і русизми. І це вже не вперше видавництво "Ранок" грішить цим, особливо, якщо у них виходить і російський і український варіант книги. А тут ще й автор російський. Може час подбати про якісні переклади українською? Бо я знову зареклася не купувати у "Ранку" книг, якщо їх автор не українець.