Книга Щасливий принц

Чудова книга, брав через привида (теплі спогади про кіно, яке бачив у дитинстві - The Canterville Ghost (1986) в гол. ролі Джон Гілгуд.), та виявилося, що вся книга це щось.
Казки цікаві та повчальні, так би мовити не пусті.

P.S. А от "Доріан Грей" мені якось не дуже сподобався.

Ще у дитинстві з усіх казок Оскара Вайлда мені найбільше подобалася казка "Щасливий принц", напрочуд добра і світла історія, яка доводить, що милосердя і самопожертва є найціннішими з усіх існуючих багатств.
В одному місті стояла напрочуд гарна статуя дивовижного принца. Усі люди вважали цю скульптуру прекрасною, а мистецтвознавці запевнювали, що цей витвір є бездоганним. У тому самому місті також жив шпак, який незабаром збирався летіти до Єгипту, однак щиро закохався в очеретинку і тому вирішив затриматися. Над коханням відчайдушного птаха сміялися всі інші птахи і врешті-решт почала сміятися і його кохана. У відчаї шпак вирішив покинути це місто, але наостанок полетів до статуї, аби переночувати під нею останню ніч, а вранці вирушити у теплі краї. Інколи трапляються дива, і в ту ніч також сталося диво: статуя принца заговорила і попросила шпака віднести рубін з її шпаги хворому хлопчику, якому були потрібні гроші на лікування. Шпак виконав прохання статуї, а потім ще відніс два сапфіра, взяті з очей прекрасної скульптури для того, щоб допомогти драматургу і вилікувати хвору дівчинку. На жаль, втомлений птах дуже змерз і загинув, а статую принца, яка тепер була зовсім не привабливою викинули на сміттєзвалище. Там і зустрілися знову принц і шпак, а незабаром до міста прилетів янгол, який мав забрати найцінніше з усього, що було на цій землі, і без жодних вагань обрав шпака і серце принца та забрав їх до раю, адже добро ніколи не минає безслідно і завжди отримує свою винагороду.