Як представник естетизму, Вайлд пробував свої сили в різній літературній діяльності. Казки являють собою найбільш органічне втілення естетичних ідей письменника.

«Молодий король», «Рибак і його душа», «Себелюбний велетень», «Хлопчик-зірка» нагадують біблійні притчі. Роздумами про співвідношення добра, користі й краси проникнуті майже всі твори Вайлда. Автор, ґрунтуючись на гуманістичному розумінні людської природи, пропонує своє рішення моральних проблем, таких як питання життя й смерті, добра й зла.

Фінали казок зазвичай песимістичні. Попри це, разом із висміюванням вад несправедливого світу, казки Вайлда містять пристрасну проповідь добра, співчуття і краси.