Юна Кейт втекла з батьківського дому. Дівчина пообіцяла собі, що ніколи не виховуватиме свою дитину так, як виховували її саму. А потім народилася Сабіна й усе повторилося. Уперте й вибухове дівча з презирством ставиться до своєї матері й засуджує її. Непорозуміння між ними глибшає, поки не перетворюється на прірву. Сабіну відправляють до Ірландії пожити з бабусею, Джой, яку та побачить уперше в житті. Подих старого будинку просякнутий пліснявою та пам’яттю, у ньому сплелися щастя, надія і застарілий біль. Сабіна, Джой і Кейт починають розуміти: щоб упевнено крокувати вперед, не завадить озирнутися на те, що залишаєш позаду.