Книги Кея неможливо сплутати з будь-якими іншими. У них головним героєм є не якась конкретна особа, а сам час, сама історія, загорнута під обгортку фентезійності. І ніде це не проявляється настільки, як у "Сарантійській мозаїці". "Плавання до Сарантії" - перша частина дилогії, в якій більшу частину Кай Криспін проводить у дорозі до Сарантії - Міста Міст, Серця Світу. Розглядаючи Сарантій, моїм чарівним чином відкриваємо собі картину Константинополя в часі найбільшого розквіту. Ми стикаємося з алюзіями на християнство та язичництво, а також їхніми практичними проявами. Ми стикаємося з переплетінням людських долів. Як на мене, вся його історія показує, як діє «ефект метеліка» в людському житті: кожен наш, навіть незначний, вибір впливають не тільки на нас, а й на інших людей, на навколишній світ. "А як би все могло скластися, якби в той чи інший момент я вчинив отак, а не так?" - подібні питання неодноразово ставляться автором, а історія демонструє, що загальна картина ось таких-от "збігів" і творить історію. Ми - люди, і кожен новий крок у житті ми робимо як у густому тумані, без можливості достеменно прорахувати далекосяжні наслідки таких кроків. І переплетіння таких стежинок, зіткнення з іншими подорожчаними стоять тими нитками, з якими розщеплюється політно нашого життя - і життя всього світу. Життя і смерть, сліди в серці, які залишають нам ті, хто пішов раніше, значення кожного в житті кожного - це також теми цієї книги. Якщо хочеться чогось незабутнього, не такого ні на що, з філософськими роздумами й відтворенням історичного фону, з персонажами, які настільки живі, що з ними хочеться детальніше вступити в розмову або дискусію, коли це все втілено в неймовірно цікаву історію - Вам сюди. Сарантійська мозаїка - один із найвизначніших творів сучасної літератури, який приречений стати класикою.