Анотація «Сад супроти часу», Олівія Ленг

У 2020 році, під час пандемії Covid-19, Ленг та її чоловік, поет і перекладач Ієн Паттерсон, придбали будинок у Саффолку з невеликим садом, спроєктованим відомим місцевим ландшафтним архітектором Марком Румарі. Книга поєднує мемуари Олівії, спогади про відновлення саду та роздуми про рай — чи він є, чи ні, чи його втратили, чи його можна створити. Кожні кілька сторінок можна знайти рясний, неслухняний букет квіткових комбінацій — власного створення або знайдених у колег-письменників, які черпали натхнення з життя рослин. Олівія каталогізує мінливий вміст власного саду та досліджує реальні та уявні екземпляри з минулого, знайдені на сторінках відомих літературних діячів.

Про книгу «Сад супроти часу»

Книга переплітає розповідь про дитинство Олівії, богемну ранню дорослість, тривожні події у родині та детальні описи реставраційних робіт у саду, показуючи, як взаємодія з природою цілюще впливає на тіло, розум й душу. Це не історичний огляд садівництва, і точно не практичний посібник із ландшафтного дизайну, а радше дослідження ідеї саду — його історії та поетики, зв'язку зі сексуальністю, уявою та владою.

«Сад супроти часу» є бестселером The Sunday Times у категорії нонфікшну. Олівія Ленг, крім письменництва, також працює у сфері журналістики та літературної критики. У цій книзі поєднуються почуття та аналіз, роздуми та дослідження, дотепність та повчання, відстежуючи невловні закономірності та неминучі суперечності сучасного світу. В описах панує невимушений ліризм, роблячи прозу поетичною. Ленг створює медитативний тон, використовуючи сад як простір для дослідження краси та вразливості.

У книзі простежуються яскраві зв’язки між фізичною взаємодією з рослинами, землею та ширшими темами як от утопія, земельна політика та ідея раю — хто повинен мати доступ до нього, хто ні, чи можливо створити таке місце у світі, де не панує нерівність й екологічна криза. І хоч люди можуть знайти притулок серед своїх дбайливо доглянутих трояндових кущів та фруктових дерев, проте жорстокий та галасливий зовнішній світ все одно знайде спосіб втрутитися. Олівія замислюється про те, що сад неминуче фільтрує природу крізь призму людської праці, творчості та волі. Книга може сподобатися тим, хто цікавиться унікальними поєднаннями історії садівництва, художньої вигадки на цю тему, зображення процесу реконструкції саду й особистих філософських роздумів.