Є такі книги, до прочитання яких треба не тільки дорости, а ще і бути готовими. Саме такою книгою для мене є "Сад Гетсиманський" талановитого, але так мало оціненого українського письменника Івана Багряного. Я йшла довго до цієї книги, але точно знала, що колись її прочитаю. Зараз я була готова до неї. Чесно, важко розповідати про цю книгу. Бо вона тяжка, гнітюча. Але читати її ще важче. Вона про трагедію людини, яку вихопили із звичного життя, кинули у тюрму на глум та муки. Вона про виробництво безвольних істот, безперервний процес знеосіблення людини, "розколювання" її психіки, розбирання людської душі, обернення людини в ніщо, в "дірку від бублика". Вона про нищівну і правдиву систему боротьби із "ворогами народу" органами НКВД у 1930-ті роки. Головний герой Андрій Чумак - людина, яка "мала живу людську душу, справжню душу, що навіть нашарована жахливим шаром фізичного й морального бруду, все підіймалася, як фенікс з попелу, й поривалася втекти звідти". Рекомендую прочитати цю книг всім українцям і не тільки. "Не важно, чи правдою є вся та брехня, яку слідчий змушує тебе говорити, а важний факт, що ти таки не любиш совєтської влади, а значить - ти небезпечний, а тому тебе треба зліквідувати." "Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного!" - девіз епохи.

Книга серьезная, автобиографическая, то есть, когда будете читать - учитывайте реальность событий. Для Украины - актуальность книги просто зашкаливает. Вообще, Иван Багряный очень легко и хорошо пишет на такие серьезные и тяжелые темы, несмотря на то, что ему пришлось бежать с Украины из-за преследований КГБ. Очень долгое время Багряный был запрещенным писателем для всего СССР. Читая, узнаешь факты и абсурдность ситуаций во время массовых репрессий. Автор рассказывает красноречиво, но это не "ужастик", не нужно относиться к этому чтиву как к "хорору". Я отношу эту книгу к историческим дневникам. Прочитала ее очень быстро, за 3-4 дня, несмотря на приличный объем. Она захватывает и вовлекает. Очень рекомендую.

Тяжелая книга, не подходит для пляжного и "от нечего делать" чтения. Но, прочитав её до конца, понимаешь, почему она включена в школьную литературу. В двух словах - Нужная книга.