Розлука навесні
Паперова книга | Код товару 980377
Yakaboo 5/5
Автор
Агата Крісті
Видавництво
Snowdrop
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Ігор Астапенко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
100x160 мм

Усе про книжку Розлука навесні

Вперше українською! "Розлука навесні" - психологічний роман про подружнє життя.

Один з шести психологічних романів, який Крісті, за її словами, "писала, як хотіла писати, а для художника нема більшого задоволення, ніж це".

Тематика:

Стосунки між чоловіками та жінками, кохання, розлука.

Про книгу:

Леді Джоан, головна героїня роману, через несприятливу погоду змушена лишитися наодинці з найсокровеннішими думками. На краю цивілізації в безкінечній пустелі вона, немов у ритриті, дізнається про те, чого не розуміла й не хотіла усвідомити, зокрема й себе. Переосмислення відчуттів й власного життя, передусім стосунків з найріднішими, змінює її ставлення до тих, хто поруч і тих, хто вплинув на звичний неспішний перебіг подій, які зринули в пам'яті. Леді Джоан прагнула в цій подорожі побачити незнаний далекий світ, провідати доньку в Багдаді, відволіктися від рутини, але, зрештою, чи несподіванки є просто несподіванками, а не закономірністю?

Для кого книга:

Для тих, хто любить якісну психологічну літературу, поціновувачів творчості Аґати Крісті та її маловідомих творів.

Родзинка книги:

• Книга про кожного з нас.

• Вперше в Україні та українською. Перекладено видатним українським перекладачем – Ігорем Астапенком.

• Дозвіл на право друку в Україні надано внуком самої Аґати Крісті та його компанією @Agatha Cristie LTD.

• Авторка, яка звикла, що її люблять за детективи, соромилася відверто підписувати книги справжнім іменем: думала, її засудять. А твори, на думку критиків, мають більшу літературну цінність, ніж її твори про кримінал. Гостросюжетні. Повчальні. Ті, які втручаються в особисте життя читача. Якщо книга потрапить до рук, відкласти її недочитаною не вдасться.

• Особливий дизайн – одна з трьох книг, дуже симпатична обкладинка у стилі вікторіанських шпалерів. Набір з трьох романів пропоновано в подарунковій коробочці.

Цитати з книги:

– "Ні, я повертаюся в Багдад до чоловіка.
– У тебе є чоловік?
Джоанну щиро здивувало те, що в такої поношеної жінки, у яку перетворилася Бланш,... ще залишилася така розкіш – справжній живий чоловік".

"Насправді життя – це послідовність маленьких драм".

"Якщо людина не має можливості займатися тим, що їй подобається, то вона лише наполовину людина".

"Джоан посміялася з цього, але водночас їй було приємно. Коли щось робиш або говориш, завжди розраховуєш, що хтось це оцінить. Іноді вона запитувала в себе: чи не занадто її сім'я звикла до ідеального домашнього порядку та її особистої турботи й відданості?"

Про автора:

Аґата Крісті (1890–1976) – королева детективу, англійська письменниця, яка за досягнення в галузі літератури отримала дворянський титул Дами – Dame Commander. Її твори перекладені на понад 100 мов і розійшлися по світу сумарним накладом понад 2 мільярди примірників, посівши третє місце в історії красного письменства після Шекспіра та Біблії. Під псевдонімом Мері Вестмакотт письменниця написала шість психологічних романів, "Розлука навесні" є романом, який Крісті, за її словами, "писала, як хотіла писати, а для художника нема більшого задоволення, ніж це".

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Агата Крісті
Видавництво
Snowdrop
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Ігор Астапенко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
100x160 мм
Рецензії
  •  
    Психологічний твір Агати Кристі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудовий роман "Розлука навесні", який написала Агата Крісті під псевдонімом Мері Уестмакотт, має не типовий для творів Агати Крісті детективній характер, а має чисто психологічне направлення, але незважаючи на це, все одно при читанні увага утримується від самого початку читання до останньої сторінки.
    В основі сюжетної лінії автор нам розповідає історію про головну героїню на ім'я Джоанна Скудамор. На перший погляд, вона є ідеальною дружиною та матір'ю аж трьох дітей, але одного разу вона вимушена була затриматись на залізничній станції в очікуванні затриманого потягу й їй нічого було робити окрім ходити по місцевості й розмірковувати з собою на одинці над своїм життям.
    Дуже було цікаво спостерігати як розкривається внутрішній світ головної героїні, як вона аналізує все те, про що навіть не замислювалася ніколи раніше, в оточенні інших людей й дуже приємно було дізнатися, що в неї вистачило сил визнати свій егоїзм, іноді жорстокі моменти й саме головне, що вона готова була виправити свої життєві помилки, а кожен з тих хто читає цей твір, на мою думку, обов'язково впізнають себе або когось з свого близького оточення.
  •  
    Твоєму ж літу в осінь не ввійти... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли я отримала цю книжку то навіть трохи засмутилася оскільки оскільки вона здалася такою малою у порівнянні з першою книгою яку я прочитала у цій серії “Хліб геніїв”. Хочу додати, що вони дуже різні і порівнювати їх на мою думку не можна.
    Перше, що хочу відзначити це оформлення книги, оскільки воно дійсно бездоганне! Чудово підійде на подарунок “дорого багато” як то кажуть. Сторінки та текст книги ніжного зеленого кольору, і ці тендітні квіти на палітурці, просто моє кохання.
    Але не дайте вести себе в оману, під такою солодкою обгорткою ховається дуже серйозний текст. Розповідь про жінку, про її життя ми дізнаємося з її спогадів про минуле. І крок за кроком складаємо повну картинку. Можливо з самого початку ви зрозумієте до чого все зводиться, але не думаю, що це змусить вас припинити читати.
    Я чомусь сприймаю цю книгу не як роман, а більше як баладу чи притчу, якщо можна так казати. Бо текст все таки дуже коротенький, і подекуди мені не вистачило інформації про героїв або їх вчинки. Було відчуття, що їхні історії не повні. Можливо це і добре не поховали головну ідею під тонною зайвих слів.
    Я б радила прочитати книгу кожному , оскільки йдеться про наше сприйняття світу, про нашу схильність хибно оцінювати себе та оточуючих. І як важливо помітити це вчасно та визнати, щоб не покалічити життя собі та людям навколо тебе.
Купити - Розлука навесні
Розлука навесні
240 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Агата Крісті
Агата Крісті

Мабуть, немає в світі людини, якій ні разу в житті не довелося купити книги Агати Крісті. Мінімум один екземпляр творіння цієї популярної англійської письменниці, класика детективного жанру, є в кожній домашній бібліотеці. І це не дивно, оскільки вона належить до числа найбільш публікованих авторів всіх часів і народів, займаючи в цьому списку почесне третє місце. Детективи Агати Крісті видані баг...

Детальніше

Рецензії Розлука навесні

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Психологічний твір Агати Кристі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудовий роман "Розлука навесні", який написала Агата Крісті під псевдонімом Мері Уестмакотт, має не типовий для творів Агати Крісті детективній характер, а має чисто психологічне направлення, але незважаючи на це, все одно при читанні увага утримується від самого початку читання до останньої сторінки.
    В основі сюжетної лінії автор нам розповідає історію про головну героїню на ім'я Джоанна Скудамор. На перший погляд, вона є ідеальною дружиною та матір'ю аж трьох дітей, але одного разу вона вимушена була затриматись на залізничній станції в очікуванні затриманого потягу й їй нічого було робити окрім ходити по місцевості й розмірковувати з собою на одинці над своїм життям.
    Дуже було цікаво спостерігати як розкривається внутрішній світ головної героїні, як вона аналізує все те, про що навіть не замислювалася ніколи раніше, в оточенні інших людей й дуже приємно було дізнатися, що в неї вистачило сил визнати свій егоїзм, іноді жорстокі моменти й саме головне, що вона готова була виправити свої життєві помилки, а кожен з тих хто читає цей твір, на мою думку, обов'язково впізнають себе або когось з свого близького оточення.
  •  
    Твоєму ж літу в осінь не ввійти... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли я отримала цю книжку то навіть трохи засмутилася оскільки оскільки вона здалася такою малою у порівнянні з першою книгою яку я прочитала у цій серії “Хліб геніїв”. Хочу додати, що вони дуже різні і порівнювати їх на мою думку не можна.
    Перше, що хочу відзначити це оформлення книги, оскільки воно дійсно бездоганне! Чудово підійде на подарунок “дорого багато” як то кажуть. Сторінки та текст книги ніжного зеленого кольору, і ці тендітні квіти на палітурці, просто моє кохання.
    Але не дайте вести себе в оману, під такою солодкою обгорткою ховається дуже серйозний текст. Розповідь про жінку, про її життя ми дізнаємося з її спогадів про минуле. І крок за кроком складаємо повну картинку. Можливо з самого початку ви зрозумієте до чого все зводиться, але не думаю, що це змусить вас припинити читати.
    Я чомусь сприймаю цю книгу не як роман, а більше як баладу чи притчу, якщо можна так казати. Бо текст все таки дуже коротенький, і подекуди мені не вистачило інформації про героїв або їх вчинки. Було відчуття, що їхні історії не повні. Можливо це і добре не поховали головну ідею під тонною зайвих слів.
    Я б радила прочитати книгу кожному , оскільки йдеться про наше сприйняття світу, про нашу схильність хибно оцінювати себе та оточуючих. І як важливо помітити це вчасно та визнати, щоб не покалічити життя собі та людям навколо тебе.
  •  
    інша Крісті
    Ця книга обов*язково має бути прочитана кожною жінкою. Та і чоловіком теж. Подаруйте її своїй подрузі, сестрі чи просто знайомій, бо, можливо, вона врятує чиєсь життя.
    Леді Джоан абсолютно щаслива жінка. Її чоловік Родні - успішний адвокат, троє дітей вдало одружені (заміжні), сама Джоан красива, доглянута і порядна жінка, якій можна заздрити. Під час подорожі до доньки через негоду поїзд, що має відвезти жінку додому затримується на кілька днів і саме ці кілька днів Джоан змушена буде провести наодинці зі своїми думками, рефлексуючи та пізнаючи себе. От тільки що дасть це пізнання? І чи дасть? Чи не ховається за красивою обкладинкою гнила начинка? І чи можна цю начинку змінити?
    Порядні, виховані жінки, які краще за всіх знають, як всім жити. Їх любов - синонім контролю і зрештою вибудовані на контролі будинки виявляються з тріснутим фундаментом, а тому щось відремонтувати вже неможливо.
    "Але вона любила його, але при тому забрала в нього його природне право - право обирати "своє" життя."
    А ще ця книга про обіцянки. Обіцянки, які ми так швидко даємо собі в пориві певних почуттів, а коли життя входить в звичне русло так само швидко відмовляємося від них.
    Це нова, глибокопсихологічна Агата Крісті. Агата - знавець людських дух та стосунків. І особливо прекрасний фінал. Він як в житті. І від цього гірко.
    "Ящірки вилізали зі своїх нір...
    Правда..."
  •  
    Для людей, які не лінуються думати
    Цей психологічний роман має дещо спільне з визнаними у світі детективами авторки. Перш за все, це тема мандрівки, яскраво і доречно описані деталі подорожі не тільки у внутрішній світ героїні, а й до цілком реальної, екзотичної для англійців країни та важлива зустріч у потязі. Також роман неодмінно слід дочитати до кінця, адже саме останні рядки є ключовими для розуміння глибини твору. Інтрига тримається з перших сторінок до фінального речення епілогу, хоча, нагадую, що це ж не детектив.

    "Деякі люди страждають на задумливість" - говорить авторка. То ця книга саме для них. Для тих, хто не лінується думати.

    Ніжний весняний стиль видання ідеально пасує до назви роману, вибір якої, до речі, розумієш уже під час прочитання. Повірте, книга варта уваги. Але вона точно не для всіх, бо разом з героями доведеться поміркувати над такими непростими питаннями:
    "Якщо тобі впродовж багатьох днів доводиться думати лише про себе, цікаво, до чого можна докопатися?"
    "Яким може бути життя людини, якщо воно починається з втечі від правди?"
    "Що можна вважати цінним, а що ні? Наприклад, пам'ять?".


  •  
    Батьки і діти
    Роман "Донька є донька" настільки мене вразив, що я одразу ж взялась за прочитання "Розлука навесні".
    Історія головної героїні Джоан в мене викликала двоякі відчуття. З однієї сторони, весела, розумна, красива, самодостатня та владна матір, що все життя прагне бути ідеалом для своїх сім'ї та оточуючих. А з іншого боку, яка ж ця "бідолашка Джоан". Живе в світі ілюзій та на показ людям, нехтуючи почуттями та бажаннями коханого чоловіка та дітей. Вона завжди знає що краще і як. Вона слухає всіх, але не чує нікого, окрім власного его. І ось, щоб зрозуміти себе та відкритись собі та своїм близьким, вона застрягає в пустелі і докопується до власних думок, які все життя так глибоко ховала в найпотаємніших закутках своєї свідомості. Що ж, цих декілька днів їй справді пішли на користь, думала я. Та яке було розчарування, коли повернувшись додому, Джоан так і не змогла відкритись дітям та чоловікові. Попросити прощення видалось їй настільки складним завданням, що вона знову продовжила житті в світі своїх ілюзій. Мені, на правду, дуже шкода таких жінок. Вони думають, що дами, які мають поганий вигляд і живуть на межі бідності, є нещасними. Насправді ж, досить часто такі люди найщасливіші, бо вони живі, а не порцелянові ляльки як головна героїня-мати. Історія тримає в напруженні аж до самого кінця. Найбільше мене вразила мудрість, стриманість та холодний розум чоловіка Джоан та його відданість дружині. Це ж як потрібно кохати, щоб все життя не могти достукатись до дружини і жити не своїм життям, а виключно примхам дружини, йти на такі жертви..Ненавидіти свою роботу, але працювати як віл, не покладаючи сил, щоби всі жили в достатку, нехтуючи своїми інтересами заради інтересів дружини, яка наче займалась дітьми та домом, а насправді все робили няньки та прислуга. Як це підло...Навіть діти засуджувала власну матір. І так, жоден з 3 дітей не залишився в домі з батьками. Брехня та недовіра дітей до власної матері виявились наслідками гіпер опіки з боку Джоан. Ось що буває, коли слухаєш, але не чуєш, коли не хочеш увійти у світ свого ближнього, а живеш виключно у світі фантазій та ілюзій, наче примара...
    Роман, який заставляє не просто думати, але й аналізувати. Це та історія, яку одразу не забути. Її хочеться перечитати заново, щоб краще зрозуміти. Післясмак триває ще довго.
    Моя оцінка 5+
  •  
    Захопливий твір з чудової серії
    Вся серія творів Агати Крісті, написана під псевдонімом Мері Уестмакотт, має характер психологічного роману. "Розлука навесні" захоплює, як і всі книги Агати Крісті. Я читала автобіографію письменниці, і там вона пише що твори під цим псевдонімом вона писала для розваги. Але складається враження що це добре продумана серія. Сюжет між собою зовсім не пов'язаний, але вони доповнюють одна одну. "Хліб Геніїв" про життєве покликання, тепер ця про відносини в родині.
    Читається на одному диханні, сюжет виписаний дуже продумано, інтрига присутня постійно, власне за це напевно треба подякувати досвіду письменниці як авторці детективів. Наштовхує на думки. Книга дуже життєва, не надумана. Агата Крісті багато разів сама була в пустельних місцях і напевно знає як відчуває людина коли вимушена чекати насамоті без звичних справ можливості рухатися далі. Заворожує як пазли окремих ситуацій складаються в голові в одну картину.


    Єдине зауваження в мене до видання - темно зелені букви не виглядають супер, і читати книгу важкувато. Хоча коли сюжет захоплює, то на це не звертаєш уваги.
  •  
    Внутрішній самоаналіз
    "...якщо тобі впродовж багатьох днів доводиться думати лише про себе, цікаво, до яких глибин можна докопатися" - саме такий лейтмотив цього психологічного роману.
    Ідеальна дружина, ідеальна мама, ідеальна господиня, леді Джоан силою випадку опиняється на краю світу зі своїми найглибшими думками. Здавалося б, що може бути не так, коли вона жила чи не ідеальним життям, думаючи лише про своїх близьких, плекаючи своїх дітей та чоловіка. Проте внутрішній самоаналіз поступово показує нам зовсім іншу картину. Виявляється, вона зовсім не знає ні своїх дітей, ні чоловіка, ні оточуючих. За своєю надмірною опікою та турботою жінка просто не розгледіла бажань інших, їхній внутрішній світ та мрії. Вона так зациклилася на зовнішній картинці що геть упустила усі чуттєві моменти свого життя. Занадто тверезомисляча, вона просто не хотіла заглиблюватись у почуття інших. Відтак люблячий чоловік просто перекреслив свою мрію, а діти не хотіли навіть ділитися своїми таємними переживаннями.
    І от коли нарешті леді Джоан дійшла до цього внутрішнього відкриття, перед нею постало два шляхи - залишити все, як було чи таки змінитися і оновити себе. Що візьме гору до кінця не відомо. Тому книга інтригує, захоплює, заворожує і тримає до останньої сторінки.
    Що ж, хочеться щоб усі психологічні твори Агати Крісті переклали на рідну мову, адже вже втретє переконуюся, що вони неймовірні
  •  
    Жизнь изнутри
    Это психологический роман, где мало динамики и много самокопания и внутрисемейных проблем.
    Джоан - женщина средних лет, у нее есть муж и трое взрослых детей которые уже тоже вылетели из семейного гнезда и создали свои семьи. Джоан типичная английская леди, живёт по правилам приличия, переживает о чем подумают люди и всегда знает как лучше поступить. Свои правила она применяет так же и на свой семье. А ещё Джоан считает только свое мнение верным и живет в "пузыре", считая что у нее счастливая семья.
    Но иногда люди просто не видят очевидных вещей и закрываются от того, что происходит вокруг...
    Именно так и жила эта английская леди, всегда в движении, всегда в заботах, всегда при деле. Но внезапно у нее случилось свободное время, погостив у дочери в Багдаде она из-за непогоды вынуждено останавливается на несколько дней в арабской гостинице. Вокруг нее только пару местных работников и пустыня. А из занятий только размышления о прошлом и о событиях своей жизни.
    Глубоко копаясь в себе она обнаруживает очевидные вещи - что не муж, не дети ее не любят и все стремятся держаться от нее подальше. От нее все скрывают и жалеют "бедняжку Джоан".
    Мнимое счастье этой женщины под угрозой, неужели она раньше не замечала таких очевидных вещей и наделала кучу ошибок в жизни?! Но при этом она все ещё сомневается, возможно это выдумки больного воображения и так на нее действует одиночество и пустыня?
    По логике вещей мне должно быть жалко семью Джоан, ее мужа которого она заставила оставить мечту о любимом деле, ее детей которые всегда подавляли и говорили как надо жить. Но а по факту мне было жаль эту женщину. Она живёт с мужем тряпкой который не может отстоять свое мнение и не может развестись если этот брак его не устраивает. Муж и дети создали свою коалицию против матери, скрывая от нее важные вещи и всячески пытаясь отгородиться от матери. И если детей ещё можно понять, то мужа нет. Он не счастлив, но при этом продолжает поддерживать иллюзию их счастливого брака. Возможно в другой семье характер Джоан бы нашел свое применение и она бы действительно была счастлива и сделала счастливым свое окружение, но не в этой семье.
    Конец книги немного разочаровывает, но в то же время он вполне логичен. Сложно перечеркнуть всю свою жизнь, свои принципы, убеждения и начать все с чистого листа признав свои ошибки.
 
Характеристики Розлука навесні
Автор
Агата Крісті
Видавництво
Snowdrop
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Ігор Астапенко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
100x160 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-97901-2-5
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Розлука навесні