Надалі це будуть лише мої суб'єктивні думки про цю п'єсу. П'єса "Ромео і Джульєтта" є однією із перлин багатої літературної та театральної спадщини яку лишив геніальний англійський драматург Уільям Шекспір. В п'єсі ведеться розповідь про палке кохання двох молодих людей із ворогуючих кланів Верони Монтекі і Капулеті - Ромео і Джульєтти. Сподобався антураж Італії епохи Відродження, але любовна історія мене не зачепила.

Хіба є на світі такі сили, які могли б заборонити двом юним серцям покохати один одного? Хіба кохання не є сильнішим за будь-які конфлікти, суперечки і нерозуміння з боку оточуючих? Хіба любов не варта того, щоб заради неї пожертвувати власним життям? Однією з найбільш зворушливих історій кохання, без сумнів, можна вважати трагедію Вільяма Шекспіра "Ромео і Джульєтта". Немає сенсу переказувати сюжет цієї сумної історії, адже вона, напевно, знайома кожному. Навіть той, хто не читав книгу, мабуть, бачив фільм або спектакль за мотивами цієї геніальної п'єси. Діти з двох ворогуючих родин покохали один одного і після декількох таємних зустрічей вирішили одружитися. Однак молодим не судилося стати щасливими: на шляху до щастя закоханих стали батьки Джульєтти, які знайшли для своєї доньки нареченого Паріса, графа з приємною зовнішністю і величезними статками. Задля того, щоб врятуватися від Паріса, Джульєтта випила зілля, від якого заснула на дві доби. Однак вірний Ромео подумав, що його мила померла, і випив отруту... Після пробудження Джульєтта побачила мертвого коханого і зарізала себе кинджалом... Ромео і Джульєтта стали справжніми янголами примирення: після їхньої смерті родини Монтеккі і Капулетті припинили кровну ворожнечу, а на честь вічного кохання юних закоханих у Вероні їм встановили пам'ятник.