Мені сподобалось) Люблю пригоди і піратів, тож такі історії більше за інших приречені сподобатись) але буду і хвалити, і лаятись. В передмові, до речі досить добрій, йдеться про те як Конрад грається з оповідачем. Як він їх обирає, як змінює час під час розповіді і любить всі ці прийомчики історії в історії та часові петлі. Тут це дуже помітно. Гадки не маю в якій частині що і ким написане, але ця гра зберігається всюди. Вона не складна в читанні, книга читається легко, але інколи збиває в реченнях, скачучи, власне, між різним часом оповіді. В останній частині найстрашніших випробувань це прям Конрад із "Серця пітьми" якого я знаю, а на початках це досить лайтова історія. І в цьому контраст. Ми йдемо від наївності і буквальних пошуків "романтичної історії" до переосмислення всього пережитого в контексті цього виразу. Тут і про дорослішання, і про суб'єктність. Наш протагоніст на початку 22-річний хлопчина і його уявлення про "історію" дійсно романтичні і наївні, в потім вони ламаються об реальність, поступово. Це не значить що наївність абсолютно зникає, це залишається трохи десь на рівні характеру, але людина змінюється. Тут і про намагання вчинити правильно, на якому оточення їздить як на мулі; а намагання не вбити, маючи смертельних ворогів це таке цікаве заняття. Тут дійсно неоднорідний сюжет, мені навіть здається що в якийсь момент хмари збираються занадто швидко. І одразу повертаюсь до того хто ж що там власне писав? Наче ота більш лайтова частина належить більше Гефферу, а драматична - Конраду. Точно не скажу, бо Геффера окремо не читала, але підозрюю що це правда. На знаю чи присутня критика рабства і колоніалізму в усіх інших твора Конрада, але тут критики рабства немає. Історія крутиться більшою мірою навколо самостійницьких нахилів Куби і Ямайки. Протагоніст на початку книги і в її кінці це все ще людина, яка працювала на плантаціях, яку в маєтку оточують чорні раби-слуги і жодної рефлексії в цьому напрямку ми тут не побачимо. Або вона розмазана настільки тонко, що практично губиться. Менш із тим. Твір дійсно чудовий. Ще не очікувала, що дія відбуватиметься на Ямайці і Кубі. А також приємно бачити іспанські слова в тексті, бо персонажі домішують їх в англійську і їх переклали зносками. Загалом говорять або анг., або ісп., або мішають обидва. Той далекий "романтичний" час великих імперій 🤌, тоді обидва острови були частиною Британської. За часом це десь те саме що і Монте-Крісто, але про один час можна писати дуже по різному))) Взагалі не можу ці твори разом порівнювати, та це і не моя мета.